В Україні відбуваються події, які варто змусити говорити голосніше. Євген Борисов, колишній начальник Одеського обласного центру комплектування, тепер фігурує у новинах не лише завдяки своїй посаді, а через скандал, у який вплутано його сім’ю. Вартість вілли в Іспанії, придбаної під час військових дій, та офіс у самому центрі престижної Марбельї — це лише верхівка айсберга. Журналісти “Української правди” виявили нерухомість та автівки родичів Борисова, про які той намагався мовчати.
Навесні 2023 року почуються перші звинувачення, і вже у травні Державне бюро розслідувань відкриває справу. Але чи насправді важко зрозуміти, хто керує “воєнкомами”? Після наказу президента Зеленського про звільнення Борисова перед нами постає питання: хто відповідатиме за дії, які ганьблять пам’ять загиблих героїв і зводять нанівець усі зусилля тих, хто подає правду замість обману?
Борисов намагається уникнути відповідальності, змінюючи телефони та автомобілі, але реальність не зникає. З липня 2023 року він одержує підозри у кримінальних справах із сотнями мільйонів гривень як обвинувачення. Київський суд призначає йому запобіжний захід — це вже не ілюзія, це реальний виклик системі.
Станом на сьоме число листопада 2025 року Борисов, після двох років у СІЗО, на волі й знову виглядає на тлі розкоші, без жодної провини визнаної. Лише депутати і суди продовжують грати в гру, де рішення стають смішними картами на столі знахабнілості. Ніхто не може засудити його, поки “правда” б’ється за свої права.
Конституція каже про невинуватість до доведення вини, тож і ми не залишимо це питання без відповідей. Борисов далі пробирається, ніби нічого і не сталося. Але правда — це не просто вигук, це боротьба.
Першоджерело: https://espreso.tv/
