- Парламентський комітет з фінансової, податкової та митної політики фіксує посилення опору детінізації економіки.
- Частина народних депутатів у Верховній Раді орієнтуються на майбутні вибори, впливаючи на підтримку законодавчих ініціатив.
- Проблема тіньової економіки має глибоке історичне коріння, пов’язане зі спадщиною радянської системи.
- Початок повномасштабного вторгнення РФ спричинив зміну ставлення частини бізнесу до сплати податків.
- Успішна детінізація вимагає широкої суспільної підтримки, а не лише зусиль окремих осіб.
Парламентський опір детінізації економіки
Боротьба з тіньовою економікою в Україні стикається з політичним опором, що посилюється на тлі підготовки частини народних депутатів до майбутніх виборів. Політичні фактори та електоральні пріоритети впливають на ухвалення законопроєктів, спрямованих на детінізацію економіки. Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з фінансової, податкової та митної політики, який відповідає за розробку та аналіз законодавства у сфері фінансів та оподаткування, зафіксував зростаючу тенденцію до несприйняття ініціатив з детінізації у парламенті, як зазначається у матеріалі Діалоги про майбутнє з NV.
Історичні передумови та вплив воєнних дій
Гетманцев зазначив, що тіньова економіка та корупція в Україні мають глибоке історичне коріння, що є спадком радянської системи. За його словами, практики, що існують сьогодні, залишалися незмінними протягом десятиліть. Перелом у ставленні бізнесу до сплати податків відбувся після початку повномасштабного вторгнення РФ. Деяка частина підприємців відмовилася від схем ухилення від оподаткування, усвідомивши критичну важливість фінансування Збройних Сил України. Це, у свою чергу, призвело до формування запиту з боку легальної частини ринку до держави щодо посилення контролю за суб’єктами, які продовжують функціонувати в тіні. Данило Гетманцев вказав на те, що держава спочатку неохоче йшла на ці вимоги, як і суб’єкти тіньового сектору неохоче детінізувалися.
Законотворчий процес та електоральні мотиви
Тема детінізації не є популярною, оскільки вона може негативно впливати на політичний рейтинг та не додає політичних балів. Цей фактор, на думку Гетманцева, ускладнює проходження відповідних законодавчих ініціатив через парламент. Він навів приклад законопроєкту щодо посилок, який набрав 217 голосів, тоді як для ухвалення було необхідно 227 голосів. За словами Гетманцева, це свідчить про зміну пріоритетів у законотворчому процесі, де особисті рейтинги депутатів набувають більшого значення, ніж реформаторські механізми.
Суспільна підтримка як умова ефективності
Данило Гетманцев підкреслив, що процес детінізації не може бути завданням однієї особи чи окремого політика. Він вимагає всебічної підтримки суспільства. Без консолідованої позиції та активної участі здорової частини суспільства спроби детінізації будуть малоефективними.
