Інциденти з безпілотниками та безпека повітряного простору: позиція України
- Випадки зальоту українських безпілотників на територію країн Європейського Союзу є наслідком роботи російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
- Україна не здійснювала навмисних запусків безпілотників у бік країн-партнерів.
- Україна підтримує постійний контакт з країнами, де фіксуються подібні інциденти.
- Москва використовує такі інциденти для зняття відповідальності або приховування можливих майбутніх атак.
- Останні інциденти включають повітряну тривогу в Латвії 8 червня та заліт БпЛА до Молдови раніше цього тижня.
Зальоти безпілотників: причини та дипломатична відповідь
Зальоти українських безпілотників на територію держав Європейського Союзу є прямим наслідком функціонування російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). За офіційною позицією України, жодних навмисних запусків безпілотних апаратів у напрямку країн-партнерів не відбувалося. Це було заявлено речником Міністерства закордонних справ України Георгієм Тихим, як повідомляє NV.
Комунікація з партнерами
Україна підтримує тісний контакт з усіма країнами-партнерами, у повітряному просторі яких виникали подібні ситуації або загрози. До переліку цих держав входять країни Балтії, Фінляндія, Румунія, Молдова та Греція. У низці зафіксованих випадків українська сторона заздалегідь інформувала про те, що дрон змінив курс під впливом російських систем РЕБ. Також було встановлено лінії гарячого зв’язку з партнерами для забезпечення їхньої безпеки.
Речник МЗС України підкреслив, що Україна не зверталася з проханням про надання будь-яких можливостей використання повітряного простору країн Балтії для нанесення ударів. Відповідно, країни Балтії ніколи такого дозволу не надавали. Ця інформація була визначена як російська дезінформація, спрямована на вплив на громадську думку.
Україна визнає наявність інцидентів із зальотом українських дронів на територію країн-партнерів. Ця ситуація розглядається у контексті протистояння державі, чий масштаб терору визначено як безпрецедентний в історії Європи з часів Другої світової війни. Зі зростанням кількості операцій спостерігається і збільшення імовірності таких інцидентів. Українська сторона висловила необхідність розуміння ситуації, в якій відбувається протидія агресору, а також підтримки в цих обставинах. Ця динаміка відображає тенденцію експлуатації Росією безпекових інцидентів у гібридній війні.
Випадки інцидентів та міжнародна реакція
9 червня Інститут вивчення війни (ISW), американський аналітичний центр, повідомив, що Москва використовує інциденти з безпілотниками для зняття з себе відповідальності за будь-які ненавмисні удари російськими БПЛА або для проведення атак під «чужим прапором» проти Румунії або країн Балтії у майбутньому.
Уранці 8 червня у Краславському та Лудзенському краях Латвії оголошували повітряну тривогу через вторгнення безпілотника. У Резекненському та Балвському краях діяло попередження про можливу загрозу. Для реагування у повітря піднімалися винищувачі союзників по НАТО.
Міністерство оборони Молдови раніше цього тижня також інформувало про заліт БпЛА на територію країни та зафіксований вибух на полі.
