- Уряд Польщі не планує завчасно реагувати на законопроєкт Володимира Зеленського про створення Українського національного пантеону.
- У Варшаві чекатимуть остаточного вигляду проєкту та списку імен.
- Проєкт закону про Український національний пантеон Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради 28 червня.
- Це місце пам’яті, призначене для вшанування видатних українців, які зробили внесок у незалежність, розбудову України, військову справу, культуру, мистецтво, науку, спорт, розвиток громадянського суспільства та релігії.
- Польська сторона розглядає швидку реакцію як фактор ескалації суперечки.
- Питання списку імен має вирішальне значення: включення осіб, пов’язаних з Волинською трагедією, може спровокувати жорстку реакцію.
- 26 травня Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесного найменування «імені Героїв УПА».
- Це рішення викликало обурення в Польщі.
- 19 червня Кароль Навроцький, президент Інституту національної пам’яті Польщі, позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, раніше наданої Анджеєм Дудою, колишнім президентом Польщі.
- Володимир Зеленський повернув орден до Польщі.
- Наслідком стали взаємні відмови від державних нагород з боку українських та польських посадовців.
Обмеження реакції на законодавчі ініціативи
Уряд Польщі обрав тактику вичікування щодо законопроєкту про створення Українського національного пантеону. Президент України Володимир Зеленський подав цей проєкт закону до Верховної Ради 28 червня. Законопроєкт передбачає створення загальнонаціонального місця пам’яті для вшанування українців, які зробили історичний внесок у розвиток нації, війська, культури, науки, спорту, громадянського суспільства та релігії.
Як зазначається у матеріалі польського медіа Onet, Варшава не планує негайної дипломатичної реакції. Швидкі дії, такі як виклик посла чи надсилання ноти, визнані безперспективними, оскільки можуть лише посилити рівень напруженості. Представник польського уряду вказав на відсутність сенсу у таких кроках на поточному етапі.
Чутливі аспекти історичної пам’яті
Вирішальним фактором для польської сторони є остаточний список імен, які будуть вшановані у Пантеоні. За даними Onet, внесення до цього списку осіб, пов’язаних із Волинською трагедією та вбивствами цивільних поляків, може викликати різку офіційну реакцію. Джерело в польському уряді зазначило, що сигнали про можливе включення Степана Бандери до списку розглядаються як критична новина для двосторонніх відносин.
У разі імплементації такого сценарію очікується значний політичний тиск з боку польської правої опозиції та частини суспільства. Це послідовність подій відображає зростання напруженості у двосторонніх відносинах між Україною та Польщею, спричинене розбіжностями у трактуванні історичних подій.
Потенційні дипломатичні інструменти Польщі
У Польщі розглядають кілька варіантів реагування на «небажані» імена у списку Пантеону. Серед них — акцентування на питанні членства України в Європейському Союзі (ЄС). У Варшаві поширена думка, що Київ повинен провести відкритий діалог щодо своєї складної історії, сприяти подальшим ексгумаціям та демонструвати повагу до жертв. Водночас, Польща не планує блокувати підтримку України у війні проти Російської Федерації, визначаючи це як межу, яку Варшава наразі не має наміру переступати.
Однак, можливе погіршення двосторонніх відносин може проявитися у зменшенні контактів на найвищому рівні або у висуненні жорсткіших умов у переговорному процесі щодо майбутнього України в ЄС.
Ескалація напруги: відмова від державних нагород
Ця ситуація відбулася на тлі попередніх подій, що вже спричинили напругу між країнами. 26 травня Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесного найменування «імені Героїв УПА». Указ посилався на відновлення історичних традицій національного війська. Це рішення президента України викликало обурення серед польської громадськості та політичних кіл.
У відповідь, 19 червня Кароль Навроцький, який обіймає посаду президента Інституту національної пам’яті Польщі, позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі. Цей орден був наданий Зеленському Анджеєм Дудою, колишнім президентом Польщі. Володимир Зеленський згодом відправив свій орден до Польщі поштовою службою.
Взаємні дії щодо нагород
Після цих подій відбулася низка відмов від державних нагород з обох сторін:
- З української сторони: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко – колишні президенти України, відмовилися від ордена Білого Орла. Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, голова Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман відмовилися від інших польських нагород.
- З польської сторони: Колишній депутат польського Сейму Пйотр Фоглер відмовився від Золотого Хреста Заслуги, назвавши дії президента Навроцького «кошмаром». Також про відмову від українських державних нагород заявили колишній міністр оборони Польщі Маріуш Блащак та колишній польський прем’єр-міністр Ярослав Качинський. Матеуш Моравецький, експрем’єр-міністр Польщі, передав український орден Ярослава Мудрого, отриманий на початку повномасштабного вторгнення, до Музею пам’яті жертв Волинської трагедії у польському Холмі.
