Підтвердження розвідувальної діяльності
Європейська комісія офіційно підтвердила факт діяльності мережі угорських розвідників при постійному представництві Угорщини в Брюсселі. Ця діяльність фіксувалася з середини 2010-х років. Метою вказаних осіб було встановлення контактів із посадовими особами інституцій Європейського Союзу. Як зазначається у матеріалі Politico з посиланням на внутрішній документ Європейської комісії, це підкреслює постійні виклики безпеці та цілісності інституцій Європейського Союзу.
Розслідування та висновки
Внутрішній документ, підготовлений у квітні поточного року, містить результати розслідування. Його провів Пьотр Серафін, комісар ЄС із питань боротьби з шахрайством — посадова особа Європейської комісії, відповідальна за розслідування випадків неправомірної діяльності. Доручення Серафіну стосувалося перевірки повідомлень про можливу діяльність угорської розвідки, що здійснювалася під дипломатичним прикриттям у Брюсселі.
Згідно з висновками цього розслідування, у період з 2013 по 2016 рік угорські спеціальні служби направили кількох своїх співробітників до постійного представництва країни при ЄС. Початковий етап їхньої діяльності не мав помітного характеру. Проте, з 2015 року відзначається значне збільшення її активності.
У документі також зазначається, що згодом про існування цієї мережі стало відомо серед посадових осіб європейських інституцій. Ця обставина ускладнила подальшу роботу агентів, внаслідок чого їхня діяльність припинилася у 2016 році.
Посадові особи та відповідальність
У 2015 році постійне представництво Угорщини при ЄС очолив Олівер Варгеї. Наразі він обіймає посаду єврокомісара з питань охорони здоров’я та добробуту тварин — члена Європейської комісії, відповідального за політику в цій сфері. Раніше Варгеї заявляв про відсутність інформації щодо ймовірної діяльності угорських спецслужб у представництві. Він також стверджував, що до нього не надходили запити щодо передачі конфіденційної інформації.
Розслідування не встановило індивідуальної відповідальності інших посадових осіб, окрім безпосередньо працівників розвідки. Європейська комісія вказала, що обсягу наявних доказів та повноважень було недостатньо для висунення персональних звинувачень.
Попри відсутність індивідуальних звинувачень, документ вперше офіційно підтверджує факт шпигунської діяльності та деталізує її характер. Розслідування свідчить, що розвідники використовували дипломатичний статус для встановлення контактів із чиновниками Європейської комісії угорського походження. Їхня мета полягала в отриманні інформації про внутрішню роботу інституцій ЄС та питання, які становили інтерес для уряду Угорщини.
Коментарі від постійного представництва Угорщини щодо оприлюднених висновків наразі відсутні.
Контекст угорсько-європейських відносин
- Після перемоги на виборах в Угорщині політичної сили Петера Мадяра, спостерігається тенденція до нормалізації відносин країни з Європейським Союзом. Ці відносини перебували у стані перманентної кризи під час правління попереднього глави уряду Віктора Орбана.
- Зближення Будапешта з Брюсселем позначилося на позиції Угорщини щодо підтримки України. Якщо раніше Угорщина систематично застосовувала право вето на рішення ЄС для блокування допомоги, то новий уряд обіцяє не використовувати право вето як інструмент шантажу.
