- Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас допустив можливість нової ескалації з боку Росії, серед потенційних цілей якої можуть бути країни Балтії та Польща.
- Ця оцінка ґрунтується на припущенні, що невдачі Росії у війні проти України та внутрішні проблеми можуть спонукати Кремль до пошуку зовнішнього успіху.
- Литва здійснює щоденний аналіз розвідувальних даних та координує дії з партнерами по НАТО для реагування на гібридні загрози.
- Країна планує збільшити кількість призовників, залучивши близько 5 тисяч осіб до обов’язкової військової служби до 2026 року, з потенційним додатковим призовом 530 громадян цього року.
- Інші розвідувальні дані свідчать про ймовірність гібридних провокацій (Латвія, 23 червня), але наразі відсутні ознаки підготовки РФ до широкомасштабного нападу на Захід (Литва, 29 червня).
Оцінка ризиків та регіональна стабільність
Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас, посада якого передбачає керівництво оборонним відомством та формування військової політики країни, заявив про ймовірність нової ескалації з боку Російської Федерації. Як зазначається в ефірі LRT Radio, ця гіпотеза висувається в контексті несприятливого для Москви розвитку подій у війні проти України. Каунас зазначив, що хід військових дій не відповідає початковим планам Росії, а також зафіксовані внутрішні події, такі як вибухи та нестача пального. Ці фактори, на його думку, спричиняють питання щодо легітимності Кремлівського режиму з боку російського суспільства.
У такій ситуації, згідно з оцінкою Каунаса, Кремль може шукати нові шляхи демонстрації успіху, що може призвести до необхідності нової ескалації. У цьому контексті найближчими потенційними цілями були названі Балтійський регіон та Польща. Ця оцінка є частиною ширшого тренду, за якого західні розвідувальні відомства систематично повідомляють про можливі провокації Кремля проти країн-членів НАТО.
Відповідь на агресивну риторику
Міністр Каунас підкреслив, що Росія посилює агресивну риторику та висуває безпідставні звинувачення на адресу балтійських держав. Водночас він акцентував на тому, що дії Литви не створюють підстав для подібних заяв. Литва, будучи суверенною країною, членом НАТО та Європейського Союзу, здійснює кроки зі зміцнення власної оборони та армії, а також посилює інтеграцію до західних державних структур. Ці дії не повинні трактуватися як провокаційні стосовно Росії.
Заходи оборонного посилення
У відповідь на поточну геополітичну ситуацію Литва розглядає та впроваджує заходи з посилення обороноздатності. Каунас повідомив про плани щодо збільшення кількості призовників. До 2026 року країна має намір залучити до обов’язкової початкової військової служби близько 5 тисяч осіб. Наявні можливості Литви дозволяють розширити цей показник.
Цього року існує потенціал для додаткового призову 530 громадян. Остаточне рішення щодо цього залежатиме від готовності Збройних сил забезпечити новобранців необхідною інфраструктурою, спорядженням та інструкторським складом. Питання подальшого розширення призову буде обговорюватися спільно з командуванням Збройних сил Литви після проведення оцінки наявних ресурсів.
Литовські спецслужби та військові структури здійснюють щоденний аналіз розвідувальних даних, координуючи свої дії з партнерами по НАТО для своєчасного реагування на потенційні гібридні загрози.
Координація та розвідувальні дані
Керівник Міністерства оборони Литви підтвердив, що Литва постійно узгоджує свої дії та можливі сценарії реагування із союзниками по НАТО. Деталі спільних планів не розголошуються, що зумовлено безпековими міркуваннями та принципами тісної координації між державами-членами Альянсу.
Зазначені оцінки корелюють з іншими розвідувальними даними регіону. Так, 23 червня розвідка Латвії заявила про ймовірність гібридних провокацій з боку Росії проти держав Балтії та Польщі, включно з атаками із використанням безпілотних літальних апаратів та ракет. Водночас 29 червня у розвідці Литви зазначили, що поточні дані не вказують на підготовку Російської Федерації до широкомасштабного нападу на країни Заходу.
