- Ілан Шор розпочав свою комерційну діяльність у Молдові у 2002 році у віці 15 років.
- У 2005 році, після смерті батька, він успадкував родинний бізнес.
- У листопаді 2014 року стало відомо про банкрутство трьох підконтрольних Шорові банків, з яких було виведено 1 мільярд доларів США, що становило 12,5% ВВП Молдови.
- У 2015 році Шор був обраний мером міста Оргіїв.
- У 2019 році його позбавили депутатської недоторканності, після чого він виїхав до Ізраїлю.
- У 2023 році апеляційний суд збільшив термін його ув’язнення до 15 років.
- З кінця 2023 року Ілан Шор розвиває фінансову компанію A7 у Росії, декларованою метою якої є обхід міжнародних санкцій.
- У 2024 році було виявлено діяльність A7, що включала використання криптовалюти A7A5 та систему «компаній-прокладок».
- Протягом 2025-2026 років міжнародні санкції були запроваджені проти Ілана Шора, компанії A7 та її криптовалюти A7A5.
- До липня 2026 року обсяг транзакцій A7A5 суттєво скоротився внаслідок санкційних обмежень та кібератаки.
Ранній етап: бізнес-розвиток та політичні зв’язки
Бізнес-діяльність Ілана Шора розпочалася у 2002 році. У віці 15 років він заснував у Молдові магазин з продажу телефонів, згодом типографію, а потім власну рекламну агенцію. Формуванню його ділової кар’єри сприяв батько, Мирон Шор, який був ізраїльсько-молдовським бізнесменом. Мирон Шор у 1970-х роках емігрував до Ізраїлю, де займався бізнесом та представляв інтереси репатріантів з СРСР. На початку 1990-х років, коли відбувався масовий виїзд євреїв з пострадянських країн до Ізраїлю, родина Шорів повернулася до Молдови. Тут родинний бізнес, ShorHolding, об’єднав мережу безмитних магазинів (Duty Free), бренди одягу та парфумерії. Мирон Шор також організовував покази мод та художні виставки. Він залучав сина до ділових зустрічей з метою його підготовки до управління бізнесом. У 2005 році Мирон Шор помер, і управління активами перейшло до 18-річного Ілана Шора.
Ілан Шор продовжив розвиток успадкованого бізнесу. У 2008 році він познайомився з Вадимом Філатом, який згодом обійняв посаду прем’єр-міністра Молдови. Це знайомство сприяло зміцненню позицій бізнесу Шора у сфері Duty Free. У 2015 році Шор у явці з повинною визнав, що за 500 тисяч доларів США Філат сприяв компанії Dufremol, яка належала Шорові, у виграші судового спору проти конкурента Le Bridge. Ці показання були використані у справі про корупцію, за якою Вадима Філата було засуджено до дев’яти років позбавлення волі; він був достроково звільнений через три роки.
У наступні роки Ілан Шор розширював свої активи: бізнес Duty Free був поширений на Киргизстан. Через підставних осіб він став власником трьох банків, отримав у концесію Міжнародний аеропорт Кишинева та придбав футбольний клуб «Мілсамі». Завдяки зв’язкам з керівництвом Національної конфедерації профспілок, Шор приватизував профспілкову нерухомість за зниженою вартістю. Ця нерухомість згодом слугувала заставою для більшості кредитів, які залучалися його компаніями.
У 2011 році Ілан Шор одружився з російською співачкою Жасмін. Ця подія, що отримала назву «весілля року», відбулася у Республіканському палаці Кишинева, який тоді використовувався для засідань парламенту. Серед 400 гостей були три колишні президенти Молдови та депутати.
Політична діяльність та правові наслідки
До листопада 2014 року діяльність Шора не зазнавала значних перешкод. Однак у цей період стало відомо про банкрутство трьох його банків, з яких було виведено 1 мільярд доларів США. Проти Ілана Шора порушили кримінальну справу, і він був поміщений під домашній арешт. З метою уникнення юридичної відповідальності, Шор розпочав політичну кар’єру.
У 2015 році Шор балотувався на посаду примара (мера) міста Оргіїв. Його адвокати домоглися зняття домашнього арешту, що дозволило йому провести повноцінну передвиборчу кампанію. Він позиціонував себе як «господарник», обіцяючи безкоштовний громадський транспорт, Wi-Fi, зниження комунальних тарифів та ремонт доріг. У результаті він переміг у першому турі, набравши 62% голосів.
Цей успіх у політиці спонукав Шора до її подальшого використання. Він очолив проросійську партію «Рівноправ’я», яку згодом перейменував на партію «Шор». У 2019 році він очолив партійний список на виборах до парламенту та отримав депутатський мандат. Це забезпечило йому депутатську недоторканність. Завдяки цьому він зміг тимчасово уникнути кримінальної відповідальності: у 2017 році суд першої інстанції засудив його до 7,5 років ув’язнення у справі про розкрадання 1 мільярда доларів США з підконтрольних банків. Ці кошти включали гроші приватних вкладників та держави, яка володіла третиною акцій Bank de Economii та проводила через нього значну частину казначейських розрахунків і соціальних виплат. Незважаючи на вирок, після подання апеляції Шор залишався на волі під підпискою про невиїзд.
Після обрання проєвропейської Майї Санду прем’єр-міністром Молдови та переходу Демократичної партії, що була впливовим покровителем Шора, в опозицію, його позиції в країні послабилися. Ілан Шор ухвалив рішення залишити Молдову до того, як парламент розгляне питання про позбавлення його недоторканності, і виїхав до Ізраїлю. У 2019 році його таки позбавили імунітету, а у 2023 році апеляційний суд збільшив термін його ув’язнення до 15 років.
Співпраця з російськими структурами та спроби впливу
Після виїзду з Молдови Ілан Шор розпочав співпрацю з російською ФСБ. Раніше основним активом РФ у Молдові вважалася Соціалістична партія та її лідер Ігор Додон, який обіймав посаду президента у 2016–2020 роках. Однак дискредитація цієї політичної сили через корупційні скандали призвела до пошуку Росією нових фігур впливу.
Початкові відносини Шора з Росією були складними: у 2015 році йому заборонили в’їзд до РФ на шість років через махінації з дипломатичними номерами молдовського посольства. Російська газета «Коммерсантъ», посилаючись на джерела в уряді, писала, що Шор «корумпує всіх, кого бачить» та становить загрозу національній безпеці Росії. Проти його партнера, молдовського мільярдера Влада Плахотнюка, у Росії було відкрито три кримінальні справи, а у 2023 році його засудили до 20 років позбавлення волі за виведення 126 мільярдів рублів з російської економіки в офшори.
Незважаючи на попередні інциденти, ФСБ визнала Ілана Шора перспективним кандидатом для своїх цілей. Матеріал про це опублікувало видання The Washington Post, посилаючись на перехоплені українською розвідкою російські конфіденційні документи. У звіті ФСБ за весну 2021 року зазначалося, що для частини молдован Шор був неприйнятною фігурою, тоді як для інших – лідером. У цей період ФСБ направила до Молдови політичних консультантів для підтримки партії «Шор».
Перебування за межами Молдови не завадило Шорові впливати на політичне життя країни та сприяти російським інтересам. У 2021 році, незважаючи на втечу та вирок першої інстанції, його партія знову пройшла до парламенту, зайнявши третє місце та отримавши 6 зі 101 мандата. У 2022 році він планував візит до Росії для переговорів щодо цін на газ для Молдови. На початку 2023 року Ілан Шор мав допомогти Кремлю в організації перевороту в Молдові, про що свідчить звіт британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). Згідно зі звітом, заворушення мали початися з антиурядових мітингів, для чого до Молдови прибули проросійські футбольні фанати сербського клубу «Партизан». Молдовська влада вчасно отримала інформацію про ці плани, і спроба перевороту була попереджена.
Після цих подій Ілана Шора позбавили депутатського мандата. Його партію заборонив Конституційний суд Молдови через «загрозу суверенітету і незалежності Молдови». Чотири наступні партії, пов’язані з ним, були заборонені апеляційним судом у липні 2026 року. Мережу соціальних магазинів «МеріШор», які використовувалися для закликів до протестів, закрили. Контрольований Шором аеропорт Кишинева повернули під державний контроль. Політична кар’єра Ілана Шора в Молдові завершилася. Згодом він переорієнтувався на діяльність у Росії.
Російський етап: криптоактиви та обхід санкцій
На початку листопада 2023 року літак, який, імовірно, належав російському олігарху Роману Абрамовичу, приземлився у Москві. На борту був Ілан Шор, який на той час отримав російське громадянство та розпочав створення фінансової компанії A7. Метою цієї компанії було сприяння російському капіталу в обході міжнародних санкцій та забезпечення можливості торгівлі після відключення Росії від системи SWIFT-платежів.
Перші відомості про A7 та її зв’язок з Шором опублікувало молдовське розслідувальне медіа Rise у жовтні 2024 року. Журналісти виявили, що під час підготовки Молдови до президентських виборів та референдуму про вступ до ЄС, Шор створив у Росії п’ять компаній, що спеціалізувалися на фінансових послугах, кредитуванні та дослідженні громадської думки. Серед них були A7 та дві її дочірні компанії, де 51% володів Шор, а рештою – «Промсвязьбанк», який є ключовим банком оборонно-промислового комплексу РФ. У цей же період молдовські правоохоронці повідомили, що через цей банк до Молдови з Росії надійшло 15 мільйонів доларів США для підкупу виборців на користь проросійського кандидата Олександра Стояногло. Ця спроба не досягла успіху, зокрема завдяки голосам молдовської діаспори у європейських країнах: Майю Санду переобрали президентом, а курс на вступ до ЄС був закріплений у Конституції.
Наступного разу інформація про A7 була опублікована у червні 2025 року спільно організацією з OSINT-розслідувань Center of Information Resilience та виданням Financial Times. Вони першими публічно заявили про криптовалюту A7A5 – стейблкоїн, прив’язаний до російського рубля та призначений для обходу Росією санкцій. A7A5 була запущена у лютому 2025 року та зареєстрована в Киргизстані, де Шор мав налагоджені зв’язки з часів розбудови Duty Free. На момент публікацій обсяг транзакцій у токенах A7A5 сягнув 9,3 мільярда доларів США, а вартість усіх токенів на біржі – 156 мільйонів доларів США. Характерним було щоденне використання одних і тих же токенів невеликою групою користувачів для багаторазових транзакцій: придбання, переказ, виведення та повторний запуск на біржу. Ця практика є частиною ширшого тренду використання криптовалют для обходу міжнародних фінансових обмежень.
Міжнародні санкції та їхній вплив
Публікації розслідувачів призвели до посилення уваги до Ілана Шора та його криптовалюти. 6 липня Рада національної безпеки і оборони України вперше запровадила санкції проти нього та A7. У серпні США ввели санкції проти киргизької біржі Grinex, яка була основним хабом для торгівлі стейблкоїном. У жовтні, в рамках 18-го пакету санкцій проти РФ, Євросоюз вперше запровадив санкції проти криптовалюти, якою стала A7A5.
Незважаючи на ці обмеження, A7 та її криптовалютні операції продовжували функціонувати. Компанія звітувала, що до грудня 2025 року вона обробила майже 19% усіх зовнішньоторговельних операцій РФ. Британська компанія з аналітики блокчейну Elliptic зазначила, що за рік обсяг транзакцій A7A5 перевищив 100 мільярдів доларів США.
Восени A7 відкрила два офіси в Африці – у Нігерії та Танзанії. У цей період компанія розпочала випуск власних «грошей», які просувала серед російських туристів, що мали обмеження на вивезення готівки та карткові перекази. Ці «гроші» функціонували як банківські чеки: за кордоном росіяни стирали захисну плівку, надсилали QR-код у Telegram-бот та очікували кур’єра з готівкою. На той час сервіс був доступний у Стамбулі та Дубаї. Для торгівлі з Китаєм A7 пропонувала векселі, які, як стверджувалося, були захищені російським законодавством. Російські підприємці могли придбати ці векселі та передати китайським партнерам, таким чином відповідальність за розрахунок за межами банківської системи перекладалася на A7.
Операційні схеми та вразливості
Діяльність A7 та Ілана Шора була детально проаналізована у червні 2026 року британською аналітичною організацією Open Source Center у розслідуванні під назвою «Великий Шор. A7 та ілюзія російських фінансових інновацій». Це дослідження базувалося на відкритих джерелах та масштабному витоку даних A7 за період з серпня 2024 по липень 2025 року.
OSC виявила, що, незважаючи на акцент медіа на A7A5, розрахунки через криптовалюти становили менше 0,3% обороту. Більшість переказів здійснювалась через систему SWIFT, використовуючи «компанії-прокладки» та кореспондентські рахунки між банками Киргизстану, ОАЕ та найбільшими світовими банками. Криптовалюта переважно використовувалася для розрахунків з іншими санкційними режимами та організаціями. Розслідувачі виявили прямі та опосередковані розрахунки з Північною Кореєю, Іраном та іранським Корпусом вартових ісламської революції, ХАМАС та єменськими хуситами.
Киргизстан став «державою-прокладкою» у цих схемах. У серпні 2024 року Кабінет міністрів країни створив «Торговельну компанію Киргизької Республіки» (TKKR). Офіційно вона була державним регулятором для моніторингу торговельних потоків, але фактично стала головним платіжним агентом у системі A7. Вебсайт компанії повністю контролювався IT-спеціалістами A7 з Москви.
TKKR, серед іншого, здійснювала вексельні розрахунки для російської компанії «Рустакт», яка є постачальником дронів для центру безпілотних технологій «Рубікон» та ГРУ. З грудня 2024 по квітень 2025 року «Рустакт» імпортувала товарів щонайменше на 68 мільйонів доларів США. Платежі через Киргизстан надходили китайському постачальнику Shenzhen Minghuaxin Technology Co Ltd та ще трьом китайським компаніям. Товари, такі як плати управління, мотори та пластмасові кронштейни для дронів, декларувалися як поліролі для авто, світлодіодні ліхтарі, браслети та дитячі автокрісла. Для обходу обмежень на поставки товарів подвійного призначення використовувалося спеціальне програмне забезпечення Invoicer, яке автоматично фальсифікувало документи, підміняючи їх на дозволені товари, та підбирало суми до центів, щоб вони відповідали реальним угодам.
У цей же період уряд Киргизстану та особисто президент Садир Жапаров використовували для перельотів два бізнес-джети, придбані соратниками Шора. Зокрема, на цих літаках здійснювалися візити до Москви, Будапешта, Токіо та на Мюнхенську конференцію з безпеки. уряд Киргизстану ліквідував «Торговельну компанію Киргизької Республіки» під тиском західних держав.
Іншою ключовою державою-союзником для A7 стала Туреччина. На її південному узбережжі «Росатом» будує першу турецьку АЕС «Аккую», яка, за планами, має виробляти 10% електроенергії країни. Санкції створили загрозу для проекту. У відповідь A7 організувала замкнуту схему всередині турецького Emlak Bank: турецькі покупці російського газу розраховувалися дирхамами ОАЕ з турецькою структурою «Газпрому» ZMB Gaz Depo AS. Ці кошти потім переказувалися на турецький рахунок киргизької TKKR та спрямовувалися на будівництво атомної станції. Ця схема дозволяла Росії використовувати прибутки від експорту газу безпосередньо на свої закордонні проекти, оминаючи банківську систему РФ та систему SWIFT. Окрім сектора газу та енергетики, Туреччина стала одним з основних зовнішніх сховищ іноземної валюти для A7, звідки здійснювалися швидкі виплати міжнародним партнерам.
Незважаючи на заяви Шора про стійкість системи A7 до санкцій, вона все ж потребувала підключення до міжнародної банківської мережі (кореспондентських банків та SWIFT), яку намагалася обійти. Це створювало вразливість, яка стала очевидною у липні 2026 року.
Вплив санкцій на A7A5
британська компанія з аналітики блокчейну Elliptic повідомила, що санкції значно обмежили функціонування російського стейблкоїна. З липня 2025 року по червень 2026 року середньодобовий обсяг транзакцій знизився на 96%. Також з липня 2025 року киргизька компанія-емітент Old Vector LLC припинила випуск нових токенів криптовалюти, що підтверджує низький попит на неї.
У другій половині минулого року три значні хвилі санкцій від США, ЄС та Великої Британії були спрямовані проти A7A5 та її допоміжної інфраструктури. Самі санкції не могли знищити токен, проте вони створили проблеми на біржах, де A7A5 обмінювався на інші активи. З кінця вересня 2025 року користувачі почали повідомляти про заморожування або маркування криптовалюти Tether (USDT), на яку вони обмінювали A7A5, на їхніх криптогаманцях. Санкції також змусили біржі вилучити A7A5 зі своїх платформ, оскільки кошти, що проходять через транзакції A7A5, надходили на біржу з відкритою історією, що робило їх проблемними.
Останнім фактором став хакерський напад на біржу Grinex у квітні. Хакери викрали 13 мільйонів доларів США. Біржа звинуватила у цьому розвідки недружніх держав, які, за її твердженнями, прагнули завдати шкоди фінансовому суверенітету Росії, хоча сама біржа була зареєстрована в Киргизстані. З того часу платформа не функціонує. Проте, колапс A7A5 не оз��ачає повного припинення діяльності Ілана Шора та A7, яка продовжує функціонувати на користь Росії. Сам Ілан Шор залишається в міжнародному розшуку Інтерполу та очікується Молдовою для відбування тюремного терміну, як зазначається у матеріалі babel.ua.
