Реакція ЄС та НАТО на диверсійні акції
Європейський Союз та Організація Північноатлантичного договору (НАТО) розробляють комплексні заходи у відповідь на гібридні загрози та диверсійні акції з боку Російської Федерації. Ці дії є реакцією на інцидент з дроном, зафіксований на території Німеччини в аеропорту Лейпцига. Заплановані заходи включають запровадження нових санкцій проти РФ та подальше нарощування підтримки України.
Заяви європейського та трансатлантичного керівництва
Під час спільного брифінгу у Брюсселі позиції обох організацій озвучили президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рютте, як зазначається у матеріалі «Бабель».
Урсула фон дер Ляєн, яка очолює виконавчий орган Європейського Союзу, підкреслила, що спроби Російської Федерації вплинути на європейську підтримку України шляхом залякування не досягли мети. Натомість, рішучість Європи щодо надання допомоги лише посилилася. Європейський Союз та НАТО мають намір не тільки зберегти поточний рівень тиску на Росію, а й посилити його до моменту припинення російських військових дій на території України. Європейська Комісія активно працює над розробкою нових санкційних механізмів, спрямованих на обмеження фінансових ресурсів, що використовуються Москвою для фінансування війни. Також було заявлено про готовність надати підтримку будь-якій державі-члену ЄС, яка стане об’єктом російських атак.
Марк Рютте, який очолює військово-політичний альянс, констатував зростання загроз, які Росія створює для держав-членів НАТО. Це включає перетини повітряного простору східного флангу Альянсу російськими дронами та ракетами, а також атаки на промислові підприємства, що виробляють озброєння для України. Рютте зазначив, що розрахунок Російської Федерації на розкол єдності країн НАТО через погрози є помилковим. Альянс зберігає непохитну позицію щодо підтримки України. За його словами, союзники НАТО домовилися про надання Україні щонайменше 70 мільярдів євро цього року та аналогічної суми наступного року. Кредит Європейського Союзу є важливою складовою цієї фінансової підтримки.
Інцидент у Лейпцигу та його наслідки
Ці заяви пролунали на тлі інциденту в аеропорту Лейпцига, де вночі поблизу українського літака було виявлено дрон, обладнаний детонатором та вибухівкою. Міністерство закордонних справ України підтвердило відсутність постраждалих та пошкоджень літаків компанії «Антонов». Пізніше, , стало відомо, що дрон з вибухівкою здійснив зіткнення з українським літаком, проте вибуху не відбулося. Вибухівка, ймовірно, відділилася під час удару і була знайдена неподалік. Безпілотний апарат був виявлений приблизно через чотири години після інциденту. Наприкінці серпня в аеропорту Лейпцига було знайдено третій дрон, який, за даними слідства, намагався атакувати український літак Ан-124.
Німеччина офіційно висунула звинувачення Російській Федерації . У відповідь на ці дії, Німеччина ухвалила рішення про розірвання угоди з «Російським домом» у Берліні та посилення контролю за громадянами Росії, які в’їжджають на територію країни. Крім того, припинить свою роботу генеральне консульство Росії у Бонні.
У контексті цих подій німецьке медіа t-online, посилаючись на урядові джерела, повідомило про плани Німеччини щодо передачі Україні додаткової допомоги після диверсії в аеропорту Лейпцига. Ця допомога включатиме додаткові ракети для зенітно-ракетних комплексів Iris-T та кілька тисяч ударних дронів.
