- колишнього міністра юстиції Германа Галущенка затримали при спробі виїзду за кордон.
- Наступного дня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосила йому підозру у справі «Мідас».
- Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у 200 мільйонів гривень.
- застава, зменшена до 150 мільйонів гривень, надійшла на рахунок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) п’ятьма платежами з рахунків чотирьох різних компаній.
- Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП оголосили підозру чиновниці Офісу президента Ірині Мудрій у сприянні відмиванню коштів, призначених для застави.
- За версією НАБУ і САП, кошти надійшли від бізнесмена Тимура Міндіча через підставні компанії, контрольовані бізнесменом Максимом Микитасем.
- У схемі були залучені банки Сенс Банк, ПУМБ, ОТП Банк та Ідея Банк.
- Центральним елементом схеми був банк ПУМБ та компанія «Гіран Констракт».
Події навколо справи Германа Галущенка є частиною ширшого контексту розслідувань у сфері фінансових злочинів, що включають залучення посадових осіб та складні банківські операції.
Затримання та судове провадження
колишнього міністра юстиції Германа Галущенка затримали під час спроби виїзду за межі країни. Наступного дня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), орган, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів, оголосила йому підозру у справі, відомій як «Мідас». Суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши розмір застави у 200 мільйонів гривень. Герман Галущенко провів у в’язниці понад чотири місяці. Згодом суд зменшив суму застави до 150 мільйонів гривень. ця сума була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду (ВАКС), спеціалізованого судового органу України, п’ятьма окремими платежами від чотирьох різних компаній.
Розслідування та нові підозри
Внесення застави у резонансній корупційній справі викликало суспільний резонанс. Журналісти почали ідентифікувати власників компаній, що здійснили переказ коштів. Через два місяці Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), державний правоохоронний орган, відповідальний за запобігання та розслідування корупційних злочинів, спільно із САП оголосили підозру Ірині Мудрій, чиновниці Офісу президента – державного органу, що забезпечує діяльність Президента України. Їй інкримінували сприяння відмиванню коштів, використаних для застави Галущенку. За версією НАБУ і САП, кошти надійшли від бізнесмена Тимура Міндіча. Компанії, через рахунки яких проводилися ці кошти, за даними слідства, контролював бізнесмен Максим Микитась. Схема, як стверджується, була санкціонована високопосадовцем Офісу президента.
Роль банків у схемі
У рамках розслідування НАБУ і САП оприлюднили аудіозаписи, зокрема розмову бізнесмена Максима Микитася з його помічником. На записі помічник інформує Микитася про проходження коштів через рахунки у Сенс Банку. З матеріалів прослуховування також випливало, що у процесі брали участь голова наглядової ради банку Микола Гладишенко та голова правління Олексій Ступак. НАБУ і САП оголосили підозри Олексію Ступаку та Миколі Гладишенку у сприянні відмиванню коштів, призначених для застави.
На момент цих подій Сенс Банк вже був об’єктом уваги у зв’язку з іншим корупційним скандалом. Після арешту Германа Галущенка у справі «Мідас» до медіа та окремих опозиційних народних депутатів потрапили матеріали цієї справи, включаючи протоколи прослуховування підозрюваних. З одного з протоколів стало відомо про кулуарне погодження кандидатів до наглядової ради банку з порушенням встановлених процедур. Наслідком цього скандалу стало регулярне засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України, яка створюється для розслідування питань, що становлять суспільний інтерес, під головуванням народного депутата Ярослава Железняка, починаючи з .
Центральний елемент: ПУМБ та «Гіран Констракт»
Як зазначається у матеріалі «Бабеля», центральним елементом схеми був Перший український міжнародний банк (ПУМБ), один з найбільших комерційних банків України, що входить до структури Систем Кепітал Менеджмент (СКМ), української фінансово-промислової групи. Саме на рахунках компанії, підконтрольної Максиму Микитасю у ПУМБ, було акумульовано повну суму застави — 150 мільйонів гривень. Кошти надходили на цей рахунок частинами з рахунків десятків компаній та фізичних осіб-підприємців (ФОПів), при цьому більшість платежів не перевищувала одного мільйона гривень. Джерелом цих коштів, імовірно, були операції з конвертації безготівкових коштів у готівку, що надаються так званими конвертаційними центрами. За даними прослуховувань НАБУ, фізична готівка для застави Германа Галущенка надійшла від Тимура Міндіча через офіс компанії «Метробуд», яку контролює бізнесмен Максим Микитась.
У центрі схеми, як випливає з документа, з яким ознайомився «Бабель», знаходився рахунок компанії «Гіран Констракт» у банку ПУМБ. Цей рахунок залишався порожнім з моменту відкриття до періоду , коли через нього транзитом почали проходити мільйонні суми. Статутний капітал «Гіран Констракт» становить 5 000 гривень, що підтверджується даними бази YouControl. Подібні операції мають ознаки фіктивності, визначені Національним банком України (НБУ), центральним банком країни, майже десять років тому. Крім того, «Гіран Констракт» підпадала під декілька критеріїв компанії-оболонки, встановлених НБУ шість років тому.
Механізм переказу коштів
У міру акумуляції коштів на рахунку в ПУМБ організатори схеми розділили заставу на частини. Приблизно третина суми була безпосередньо перерахована на рахунок ВАКС з рахунку в ПУМБ. Решта, приблизно дві третини застави, була розподілена на чотири частини та переказана на рахунок ВАКС через рахунки у трьох інших банках: Сенс Банку, ОТП Банку та Ідея Банку.
Питання до банківського комплаєнсу
Теоретично, у момент, коли організатори схеми почали розділяти заставу та виводити кошти з ПУМБ на рахунки в інших банках, автоматизована система банку мала б спрацювати, зупинити платежі та направити їх на ручну перевірку. Після цього відділ комплаєнс-контролю банку мав повідомити про ці операції Державну службу фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг), орган, що реалізує державну політику у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та координується Міністерством фінансів. Фактичний перебіг подій у цьому аспекті залишається предметом з’ясування.
