- Український бюджет стикається з дефіцитом у 70 мільярдів гривень податкових надходжень, спричиненим обстрілами.
- Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що поточна нестача коштів є найбільшою з року.
- Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про потребу у $27 мільярдах для оборони, з яких $20 мільярдів очікується від партнерів.
- Фінансування капітальних проєктів на 39 мільярдів гривень відкладено Міністерством фінансів до грудня.
- Міжнародні партнери, включаючи Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Європейський Союз (ЄС), обумовлюють надання допомоги виконанням Україною реформ.
- Існує ризик втрати $1.66 мільярда від МВФ через невиконані структурні маяки.
- Загалом, $29.5 мільярда фінансування залежить від виконання зобов’язань, частина з яких прострочена.
Фінансовий стан та потреби України
Український державний бюджет зіткнувся із дефіцитом, який, за попередніми оцінками, може становити близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Ця ситуація є наслідком триваючих обстрілів. Міністр фінансів України Сергій Марченко, посадова особа, відповідальна за формування та реалізацію державної фінансової політики, в інтерв’ю Euronews констатував, що Україна не стикалася з подібною нестачею коштів на бюджетних рахунках із року.
Наприкінці вересня Прем’єр-міністр України Сергій Корецький, голова виконавчої гілки влади, уточнив, що найбільша фінансова потреба стосується оборонної сфери. Вона оцінюється у $27 мільярдів на поточний рік. З цієї суми уряд планує забезпечити приблизно $7 мільярдів за рахунок економії, скорочення та перерозподілу інших видатків. Решта $20 мільярдів потребують залучення від міжнародних партнерів.
Міністерство фінансів відреагувало на ситуацію, відклавши до грудня фінансування будівництв, ремонтів та інших капітальних проєктів на суму майже 39 мільярдів гривень. Наявні кошти спрямовуються насамперед на оборону, пенсійні виплати, соціальні допомоги та заробітні плати працівників бюджетної сфери. уряд схвалив та передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на рік, представлений міністром фінансів Сергієм Марченком.
Міжнародна допомога та умови її надання
Ця ситуація відображає ширшу тенденцію, де міжнародна фінансова підтримка України все більше пов’язується з прогресом у внутрішніх реформах. За словами Прем’єр-міністра Корецького, погіршення фінансового стану частково зумовлене несвоєчасним надходженням частини міжнародних коштів, що пов’язано з невиконанням Україною окремих зобов’язань перед партнерами. Основними міжнародними донорами України є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський Союз (ЄС) та Світовий банк, як зазначається у матеріалі babel.ua.
на полях Генеральної Асамблеї ООН Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, виконавчого органу Європейського Союзу. За даними Bloomberg, переговори мали напружений характер. Українська сторона зверталася за допомогою у покритті непередбаченої нестачі коштів на оборону та прискорення виплат за кредитом ЄС на суму €90 мільярдів. Після зустрічі фон дер Ляєн у своєму дописі в X зазначила, що оборонна підтримка буде надана незабаром, а бюджетна допомога надходитиме в міру того, як Верховна Рада України просуватиме реформи. За її словами, до кінця року ЄС мав надати Україні ще €37 мільярдів оборонної та бюджетної підтримки.
Частина цих коштів вже почала надходити. Україна отримала €2,9 мільярда в межах програми Ukraine Facility. Це фінансування було передбачене після виконання Україною 10 погоджених індикаторів у різних секторах, включаючи банківський сектор, енергетику, аграрну політику та транспорт.
У Брюсселі регулярно обговорюється відставання України у виконанні реформ, які були обіцяні Європейському Союзу. єврокомісари Валдіс Домбровскіс, член Європейської комісії, відповідальний за економічну політику, та Марта Кос, член Європейської комісії, відповідальна за політику розширення ЄС, надіслали листи Спікеру Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, голові законодавчого органу України, та Прем’єр-міністру Сергію Корецькому. Ці листи містили перелік законів, ухвалення яких Брюссель очікує від української влади. У листах зазначалося, що понад €20 мільярдів допомоги ЄС залишаються доступними до кінця року за умови виконання реформ, а для отримання €8 мільярдів із цієї суми необхідно ухвалити низку законів. Ці листи були відповіддю на запит України щодо допомоги у покритті додаткової потреби у $27 мільярдах на оборону.
Європейська комісія та Україна оголосили про досягнення домовленостей щодо покриття бюджетних та оборонних потреб України на рік, а також щодо «оперативного руху» у виділенні €45 мільярдів у межах Ukraine Support Loan на рік. Для своєчасного отримання цих коштів Україна має виконувати погоджені з ЄС умови та зобов’язання, що стосуються реформ. Представники уряду та Єврокомісії домовилися про щомісячні зустрічі для узгодження потреб у фінансуванні та координації подальших дій. Деталі розподілу цієї суми між оборонними та бюджетними потребами, а також графік надходження коштів, Єврокомісія не уточнила.
Виконання зобов’язань та ризики фінансування
За словами Прем’єр-міністра Сергія Корецького, від виконання Україною своїх зобов’язань перед партнерами залежить отримання $29.5 мільярда фінансування. Частина цих зобов’язань вже має затримки. Після проведення експрес-аудиту державних фінансів уряд виявив 42 прострочені зобов’язання, виконання яких залежить від Кабінету Міністрів. Уряд встановив внутрішній дедлайн — . Станом на із 42 запланованих рішень було виконано 17, решта перебувають у стадії доопрацювання.
Прем’єр-міністр Корецький зазначає, що потреба у фінансуванні залишається критичною. Частина оборонного запиту на $27 мільярдів необхідна вже зараз для передоплати постачань, які мають надійти у І кварталі року.
Частина роботи залежить від Верховної Ради України. Законопроєкти вимагають не лише своєчасної реєстрації та голосування, але й попереднього узгодження з міжнародними партнерами та профільними комітетами Ради. Ухвалення парламентом закону в редакції, що не відповідає домовленостям з партнерами, не гарантує автоматичного виконання умови. Партнери можуть не зарахувати такий закон і не надати відповідне фінансування.
Цей ризик визнається не лише українським урядом. У липневому звіті Міжнародний валютний фонд зазначив, що темп структурних реформ в Україні сповільнився, зокрема через затримки важливих законів у парламенті. Тому уряд намагається одночасно виконати свою частину зобов’язань та сприяти парламенту у підготовці та ухваленні необхідних законів. Верховна Рада має розглянути значну кількість законопроєктів, пов’язаних із програмами Ukraine Facility та макрофінансовою допомогою.
Одним із головних кредиторів є Міжнародний валютний фонд, з яким Україна підписала меморандум на $8.1 мільярда. Київ запропонував Фонду реформи у багатьох секторах економіки, включаючи податкове законодавство, митницю, корпоративне управління державних банків, антикорупційну систему та енергетичну політику, як раніше повідомляв babel.ua.
Місія МВФ регулярно відвідує Україну для перевірки виконання умов програми фінансування. Востаннє представники Фонду на чолі з Гевіном Греєм прибули до Києва . Переговори зосереджувалися на питаннях економіки, реформ та бюджету на наступний рік.
За підсумками цієї зустрічі Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, відповідальна за розгляд та формування бюджетної політики в парламенті, заявила, що $1.66 мільярда від МВФ перебувають під ризиком. Причиною є невиконання Україною структурних маяків, термін яких припадав на червень. Водночас виникли затримки з виконанням частини зобов’язань за серпень та вересень. Згідно з меморандумом, держава мала б:
- запровадити оподаткування доходів на цифрових платформах (так званий податок на OLX) — парламент ухвалив документ ще в червні, проте Президент його досі не підписав;
- збирати ПДВ на закордонні посилки вартістю до €150 — відповідні законопроєкти Верховна Рада ухвалила в першому читанні, але остаточно закон ще не прийнято;
- підвищити до мільйона гривень поріг, за якого можуть проводити позапланові перевірки у разі заявлення бюджетного відшкодування або від’ємного значення ПДВ — це зобов’язання поки не виконано.
Окреме зобов’язання стосується Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує антикорупційну політику. Воно має затвердити правила перевірки декларацій за рівнем ризику, щоб насамперед перевіряти високопосадовців у сферах із найбільшими корупційними ризиками. Ці правила наразі відсутні. За інформацією НАЗК, у вересні агентство вже підготувало їхні проєкти та обговорило з громадськістю.
Від виконання Україною цих умов співпраці залежить не лише пряме фінансування від МВФ, але й частина макрофінансової допомоги від інших міжнародних партнерів, зокрема від Європейського Союзу.
За словами речника Єврокомісії Гійома Мерсьє, серед невідкладних реформ, яких ЄС очікує від Києва, є так званий План Качки — Кос. Цей документ, підписаний наприкінці року колишнім віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою, який обіймав посаду, пов’язану з економічним розвитком та торговельними відносинами, та єврокомісаркою Мартою Кос, містить 10 пунктів, що вимагають прогресу у реформах у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Транші програми Ukraine Facility виплачуються за виконані кроки. Якщо крок не визнається виконаним, відповідна частина виплати затримується або зменшується. Така ситуація вже відбулася з восьмою виплатою Україні на майже €3 мільярди. Україна виконала 10 кроків у різних сферах, від фінансового сектора та бізнес-середовища до енергетики, транспорту, аграрної політики та захисту довкілля. Однак крок, що стосується інформаційної системи управління людськими ресурсами, Єврокомісія не визнала виконаним. Це призвело до часткової виплати. За правилами Ukraine Facility, Україна має до 12 місяців від негативної оцінки, щоб виконати цей крок та отримати заблоковану частину коштів. У разі невиконання Єврокомісія може запропонувати остаточно скоротити виплату.
