- Естонія переміщує війська до кордону з Російською Федерацією.
- Здійснюється закупівля озброєння, здатного завдавати ударів на відстань до 300 км.
- Естонське військове командування оцінює підготовку РФ до конфлікту з балтійськими країнами.
- Країна перейшла до стратегії «активної оборони».
- Будуються нові військові об’єкти поблизу кордону, зокрема у Йихві та Нарві.
- Закуплено 9 РСЗВ Himars та 9 РСЗВ Chunmoo.
- Резервні бойові сили Естонії становлять до 230 000 осіб.
- Військова розвідка Естонії висловлює побоювання щодо обмежених дій РФ проти прикордонних об’єктів.
- Вихід більшої частини американських військ з Естонії відбувся у липні.
Оборонна стратегія Естонії: Переміщення сил та закупівля озброєння
Естонія здійснює переміщення військових підрозділів до кордону з Російською Федерацією та нарощує арсенал озброєння, здатного завдавати ударів глибоко в територію суміжної держави. Ці дії відображають ширшу тенденцію посилення оборонних можливостей у країнах східного флангу НАТО, як зазначається у матеріалі Financial Times.
Рішення про переміщення військ та закупівлю озброєння є наслідком оцінки військового командування Естонії. Командування не вважає, що Російська Федерація прагне повномасштабної війни з НАТО, проте переконане у підготовці Москви до конфлікту з балтійською країною. Серед можливих сценаріїв розглядається невелике наземне вторгнення, метою якого може бути перевірка дії положення НАТО про взаємну оборону.
Відсутність власних військово-повітряних сил спонукала Естонію до впровадження стратегії «активної оборони». У травні уряд Естонії (вищий орган виконавчої влади країни) інтегрував термін «активна оборона» до своєї Концепції національної безпеки. Після цього збройні сили країни, які є невеликими за чисельністю, але мають високий рівень підготовки, розпочали реорганізацію.
Військова інфраструктура та потенціал
Перша естонська бригада передислоковується з Тапи, яка є головною військовою базою Естонії, на схід – до Йихві. Ця локація розташована менш ніж за 50 кілометрів від російського кордону. Там триває будівництво нових об’єктів для розміщення військовослужбовців. Окрім Йихві, у місті Нарва також зводиться база, розрахована на 1000 військовослужбовців.
Естонія також змінює тип закуповуваного озброєння. За даними Financial Times, за останній рік країна підписала контракти на придбання дев’яти американських реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) Himars, які включають балістичні ракети M57 з дальністю польоту до 300 кілометрів. Додатково придбано дев’ять південнокорейських РСЗВ Chunmoo з аналогічною дальністю. Цей арсенал дозволяє військам Естонії завдавати ударів по Санкт-Петербургу, відстань до якого становить 260 кілометрів.
На даний момент Естонія має підготовлені резервні бойові сили чисельністю до 230 000 осіб, що становить майже п’яту частину її населення. Постійні збройні сили країни налічують 4200 осіб. У разі військового конфлікту оборонні плани передбачають поповнення цих сил десятками тисяч резервістів високої бойової готовності, як зазначено у матеріалі Financial Times.
Оцінка загроз та фактори невизначеності
Естонська військова розвідка (структура, що займається збором та аналізом інформації військового характеру для забезпечення національної безпеки) висловлює особливе занепокоєння щодо можливих обмежених дій Російської Федерації проти прикордонних об’єктів. Зокрема, йдеться про місто Нарва, яке є невеликим і переважно російськомовним.
Захоплення Нарви не мало б стратегічного сенсу для повномасштабного вторгнення в Естонію. Однак, на думку офіційних осіб, такий сценарій міг би слугувати провокаційним випробуванням рішучості НАТО, спрямованим на розкол альянсу.
Балтійська країна вважає, що має достатньо часу для адаптації та стримування сусіда. Проте існує значний фактор невизначеності, пов’язаний із ситуацією в Україні. Доки триває конфлікт в Україні, російські збройні сили залишаються задіяними. Проте представники НАТО побоюються, що у разі укладення перемир’я загроза для країн Балтії може значно зрости. Високопоставлений представник естонської розвідки, як цитує Financial Times, констатував: «Ми боялися війни в Україні. Тепер ми боїмося її закінчення».
У липні стало відомо, що більша частина американських військ, дислокованих в Естонії, залишила країну. Це відбулося на тлі запланованого перегляду військової присутності США в Європі.
За оцінками західних розвідок, Москва найближчим часом може здійснити обмежений напад на країни НАТО. Передумовами для цього називають сповільнення успіхів Російської Федерації в Україні та нестачу критично важливих західних боєприпасів, спричинену постачанням Україні та конфліктом в Ірані.
Позиція Російської Федерації
Володимир Путін, президент Російської Федерації, заперечує підготовку Москви до війни проти європейських країн. Водночас він звинуватив балтійські країни – Литву, Латвію та Естонію – у «порушенні прав російськомовного населення».
