- Російська Федерація використовує mesh-мережі для покращення зв’язку з ударними безпілотними літальними апаратами (БПЛА).
- Це дозволяє подовжувати радіус керування та підвищувати точність наведення безпілотників, включно з реактивними.
- Існує припущення щодо наявності наземних ретрансляторів у Білорусі, Придністров’ї та на тимчасово окупованих територіях України.
- Така інфраструктура робить значну частину української території вразливою до дронів, об’єднаних у мережу та стійких до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
- Сергій Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, неодноразово акцентував на цій проблемі.
- У Києві фіксується активація радіоретрансляторів mesh-мереж, які, ймовірно, забезпечують тимчасовий канал управління ударними дронами типу «Shahed» для коригування ударів.
- Mesh-мережа є децентралізованою системою, де дрони можуть передавати дані один через одного, а не лише через центральний передавач.
- Безпілотники, оснащені mesh-модемами, створюють мережу, в якій кожен дрон функціонує як приймач та ретранслятор сигналу.
- Можлива відстань керування такими дронами від наземної станції складає до 150−175 км.
- Радіовишки та антени мобільного зв’язку можуть бути задіяні як наземні вузли у mesh-мережі.
- Переваги використання mesh-мереж для противника включають велику площу суцільного покриття, стійкість до втрати окремих елементів та можливість розподілу трафіку.
- Розвідувальні БПЛА можуть у реальному часі наводити ударні дрони або коригувати їхній курс, а також змінювати маршрут та ціль під час польоту.
- Припускаються випадки застосування mesh-ретрансляторів під час ударів по Києву та .
Ця ситуація ілюструє тенденцію до інтеграції складних мережевих технологій у засоби ведення сучасної війни, що вимагає асиметричних контрзаходів.
Впровадження mesh-мереж: розширення можливостей БПЛА
Сили оборони України стикаються з викликом, пов’язаним із застосуванням Російською Федерацією mesh-мереж. Ця технологія використовується для оптимізації зв’язку з ударними безпілотними літальними апаратами, що призводить до збільшення радіусу керування ними та підвищення точності наведення, зокрема реактивних дронів. Як зазначається у матеріалі nv.ua, Росія, ймовірно, також розгорнула наземні ретранслятори у Білорусі, Придністров’ї та на тимчасово окупованих територіях України. Це створює умови, за яких значна частина української території стає вразливою до атак дронів, що функціонують у мережі та демонструють стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.
Оцінка загрози: позиція радника президента
Сергій Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, посада якого передбачає аналіз та сприяння впровадженню новітніх військових технологій, систематично інформує про цю проблему. З кінця літа, на тлі зростання інтенсивності прицільних ударів по Києву реактивними дронами, Бескрестнов висловлює занепокоєння щодо активації в столиці «радіоретрансляторів mesh противника». Ці елементи, за його словами, забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління дронами типу «Shahed» для коригування ударів.
На початку жовтня Бескрестнов наголосив, що такі ретранслятори складно виявити, але їх пошук є критичним. Він стверджує, що ефективність засобів РЕБ у місті буде обмеженою, доки ці ретранслятори функціонують. Крім того, він зазначив, що постійне онлайн-керування «Shahed’ами» до моменту удару робить вразливими не лише мости, а й засоби протиповітряної оборони. За його оцінкою, без стабільного онлайн-керування точне влучання в опору або ванти моста є неможливим.
Принципи функціонування mesh-мереж
Mesh-мережа є децентралізованою системою, в якій безпілотні літальні апарати можуть передавати дані один через одного. Це відрізняється від традиційної схеми, де зв’язок відбувається виключно через центральний передавач. У разі недоступності одного маршруту, система автоматично використовує альтернативний. Російська Федерація почала оснащувати свої ударні БПЛА mesh-модемами орієнтовно з 2025 року.
Технологічні характеристики та переваги для противника
Безпілотники, оснащені mesh-модемом, створюють мережу, де кожен дрон може виконувати функції приймача та ретранслятора сигналу для інших учасників. Це дозволяє досягати відстані керування дронами від наземної станції до 150−175 км. Радіовишки та антени мобільного зв’язку можуть бути інтегровані як наземні вузли у таку mesh-мережу.
Переваги використання mesh-мереж для противника охоплюють:
- Збільшення покриття: Забезпечення великої площі суцільного покриття зв’язку.
- Стійкість: Мережа автоматично переналаштовується та використовує доступні маршрути у разі втрати одного пристрою.
- Розподіл трафіку: Запобігання перевантаженню окремих маршрутів шляхом розподілу даних.
- Розвідувальні можливості: Розвідувальні БПЛА можуть у реальному часі наводити ударні дрони або коригувати їхній курс.
- Гнучкість: Можливість зміни маршруту та цілі під час польоту.
Ймовірні інциденти із застосуванням mesh-ретрансляторів у Києві
Сергій Бескрестнов припускає кілька випадків застосування mesh-ретрансляторів у Києві:
- : Точний удар по кабінету очільника Служби безпеки України, центрального державного правоохоронного органу спеціального призначення, ймовірно, був скоригований. За відсутності іншого дрона-ретранслятора в повітрі, коригування могло здійснюватися через модеми, розташовані безпосередньо у Києві.
- : Будівлю бізнес-центру «Інком» атакував дрон «Герань-5». Відеоматеріали удару знімав та передавав у реальному часі реактивний «Shahed», який, імовірно, одночасно виконував функцію ретранслятора.
Дані, використані в аналізі, походять від OSINT Monstas, War&Sanctions, InformNapalm, Мілітарного та радника президента Сергія Бескрестнова.
