- Президент України Володимир Зеленський заявив про відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах, відмовившись від одностороннього дотримання «перемир’я», ініційованого Дональдом Трампом.
- Європейський Союз підтримав рішення України, наголосивши на необхідності обмеження нафтових доходів РФ для припинення фінансування війни.
- Володимир Зеленський прибув до Брюсселя для участі в засіданні Європейської ради та проведення переговорів із партнерами.
- Лідери ЄС планують закликати президента України пом’якшити публічну критику Дональда Трампа, посилаючись на ризики погіршення відносин із Вашингтоном.
- З проєкту висновків саміту ЄС було вилучено фразу «якнайшвидше» стосовно відкриття переговорних кластерів для України та Молдови.
- Вночі на нафтопереробному заводі в Рязанській області РФ виникла пожежа після атаки безпілотних літальних апаратів.
- Кремль категорично відкинув можливість припинення вогню, заявляючи про незмінність цілей війни проти України.
- Робота супутникового інтернету Starshield у русі була відновлена після тимчасових обмежень.
- У США заперечили причетність адміністрації Дональда Трампа до обмежень роботи Starlink в Україні, пояснюючи це технічним збоєм, тоді як українські посадовці припускають політичний тиск.
- Єврокомісія планує підключити Україну до своєї захищеної системи супутникового зв’язку Govsatcom з початку 2027 року.
- Україна зазнала масованої атаки російських безпілотних літальних апаратів, зокрема понад 850 «шахедів» за добу, що збіглося з періодом обмежень Starlink.
- Україна вичерпала запаси ракет-перехоплювачів для системи протиповітряної оборони Patriot.
- США запропонували європейським країнам розблокувати частину російських активів та передати їх під контроль структури, керованої Вашингтоном, для сприяння мирним переговорам, але ця ініціатива була відхилена європейськими представниками.
- Військово-морські сили ЗСУ завдали удару по російському військовому аеродрому Борисоглєбськ, знищивши шість винищувачів Су-34М.
- Верховна Рада ухвалила законопроєкт про скасування пільги зі звільнення від ПДВ міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
Рішення про відновлення ударів: Контекст та міжнародна реакція
Президент України Володимир Зеленський заявив про відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах. Це рішення було оголошено у Лондоні в інтерв’ю Financial Times, як зазначається у матеріалі nv.ua. Президент України зазначив, що країна припиняє одностороннє дотримання «енергетичного перемир’я», оголошеного Дональдом Трампом. Цьому рішенню передували дії Сполучених Штатів, які обмежили обмін розвідданими та роботу супутникового інтернету Starlink для військових в Україні. За словами Зеленського, Україна три дні не завдавала ударів по російській енергетичній інфраструктурі, тоді як Росія продовжувала атаки на українські енергетичні об’єкти.
Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров категорично відкинув можливість припинення вогню, заявляючи про незмінність цілей війни проти України. Речник Кремля Дмітрій Пєсков раніше пояснював, що пропозиція Трампа про «енергетичне перемир’я» не була конкретизована, тому Росія не вважала себе зобов’язаною її дотримуватися. Паралельно міністерство оборони РФ публічно інформувало про удари по теплових електростанціях у Києві та області, класифікуючи їх як об’єкти, що забезпечують енергією військових. Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем наголосив, що Росія порушила оголошене перемир’я, підкресливши агресивну роль РФ у конфлікті.
Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас, що координує зовнішню політику блоку, висловила підтримку відновленню українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Вона підкреслила, що обмеження нафтових доходів РФ є ключовим для припинення фінансування війни. Каллас також заявила про необхідність посилення тиску саме на Росію, а не на Україну, відкидаючи ідеї щодо примусу Києва до капітуляції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь на позицію Кремля зазначив, що відмова Росії від мирних пропозицій свідчить про зростання її агресивності.
Дипломатичні ініціативи та переговори
Президент Володимир Зеленський прибув до Брюсселя з командою для участі в засіданні Європейської ради та проведення переговорів з міжнародними партнерами. На цей день були заплановані зустрічі з генеральним секретарем НАТО, президентом Франції та прем’єр-міністрами Польщі, Данії і Бельгії. Також передбачалася аудієнція у короля Бельгії Філіпа. На заплановані зустрічі з президентами Європейської ради та Єврокомісії, а також з прем’єр-міністрами Угорщини, Фінляндії та Швеції.
Паралельно, як написала Financial Times з посиланням на трьох неназваних посадовців, ознайомлених із планами саміту, лідери ЄС планують закликати президента України пом’якшити публічну критику президента США. Ця ініціатива мотивована побоюваннями щодо подальшого погіршення відносин між Києвом та Вашингтоном. Водночас, Європейська Правда, порівнявши документи від та , дійшла висновку, що з оновленого проєкту висновків саміту ЄС, який має відбутися , вилучили фразу «якнайшвидше» стосовно відкриття решти переговорних кластерів для України та Молдови.
Сполучені Штати запропонували європейським країнам розблокувати частину російських активів, заморожених після вторгнення РФ в Україну, та передати їх під контроль структури, керованої Вашингтоном. Про це повідомила Financial Times, посилаючись на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів. За даними видання, ця ініціатива мала на меті «сприяти відновленню мирних переговорів». Пропозиція була обговорена минулого тижня на зустрічі в Маямі за участю представників команди Дональда Трампа, України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО. Її представили спецпосланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Європейські представники відхилили цей план. Ініціатива викликала занепокоєння в європейських столицях та Києві, оскільки поставила під сумнів наміри Вашингтону та його підхід до тиску на Москву з метою припинення війни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що заморожені російські активи мають залишатися в Європі.
Виклики у сфері зв’язку та протиповітряної оборони
Після тимчасових обмежень роботи супутникового інтернету Starlink для військових в Україні, Міністерство оборони України повідомило про відновлення роботи Starshield у русі. У відомстві продовжують з’ясовувати причини та обставини виниклих обмежень. У США заперечили причетність адміністрації Дональда Трампа до цих обмежень, пояснюючи ситуацію технічним збоєм, як написало Axios. Проте в Україні припускають, що обмеження могли стати попередженням від адміністрації Трампа. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначили, що Сили оборони не мають доступу до послуг Starshield та Starlink на території Росії, де вони вимкнені, тому обмеження супутникового зв’язку через швидкість руху не можуть вплинути на здатність України завдавати ударів на великі відстані по цілях на території РФ. Водночас, ці обмеження вплинули на здатність української протиповітряної оборони знищувати ворожі дрони над власною територією.
Європейська комісія, координуючий орган Європейського Союзу, планує підключити Україну до своєї захищеної системи супутникового зв’язку Govsatcom, коли на початку 2027 року до неї будуть додані комерційні потужності. Представник ЄК Томас Реньє повідомив, що військові сервіси потенційно можуть надаватися через коммерційні потужності. Він зазначив, що Європа має ресурси, здатні допомогти Україні підтримувати зв’язок, і наразі ведуться переговори щодо повноцінного підключення до Govsatcom. Реньє відмовився порівнювати європейську систему із Starshield, яку зараз використовують українські військові.
Від початку минулої доби і по дев’яту годину ранку Україну атакували понад 850 російських безпілотних літальних апаратів типу «шахед». Президент Володимир Зеленський підкреслив, що це відбувається у період штучного обмеження швидкості для українських захисних спроможностей. Внаслідок цих атак екстрені служби та ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків. Зокрема, вночі війська Росії атакували Кіровоградську область майже 360 дронами, що стало наймасованішою атакою на регіон з початку повномасштабного вторгнення. За даними ОВА, були влучання на 26 локаціях, переважно по об’єктах критичної інфраструктури, транспортних та логістичних підприємствах, а також житлових будинках. У Кропивницькому загинули три людини, шестеро дістали поранення. Удари також були зафіксовані у Знам’янці, Олександрії, Помічній та інших громадах. У Києві вдень пролунали вибухи через атаку російських реактивних БпЛА, у центрі столиці впали уламки дрона, семеро людей постраждали, а у Святошинському районі виникла пожежа на складах. На Одещині росіяни атакували реактивним «шахедом» супермаркет «Таврія В», внаслідок чого кілька людей дістали поранення.
Телеканал CNN з посиланням на обізнане джерело повідомив, що Україна вичерпала свої запаси ракет-перехоплювачів для американської системи протиповітряної оборони Patriot. Це робить її більш вразливою до атак російської балістики. Співрозмовник зазначив, що майже всі балістичні ракети під час удару не були збиті через брак перехоплювачів до Patriot. Ця подія відображає ширшу тенденцію до переоцінки стратегічних партнерств та методів протидії агресії.
Військові операції та внутрішнє законодавство
Військово-морські сили Збройних Сил України вночі завдали удару по російському військовому аеродрому Борисоглєбськ у Воронезькій області. Внаслідок атаки було знищено шість винищувачів Су-34М та технічне обладнання для забезпечення польотів авіації. Після ударів на території аеродрому виникли детонація та пожежі. У ВМС зазначили, що літаки Су-34М, здатні нести керовані та фугасні авіабомби, а також ракети різного типу, є одним із ключових засобів російської авіації для ударів по позиціях Сил оборони та прифронтових населених пунктах.
Верховна Рада України з третьої спроби ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про скасування пільги зі звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро. За відповідний законопроєкт щодо змін до Податкового кодексу проголосували 252 народні депутати. Під час опрацювання до другого читання було внесено 1935 правок. До другої редакції включили правку щодо довічного статусу колишніх політично значущих осіб (PEP), яка передбачає щонайменше 12 місяців посиленого контролю після звільнення з індивідуальною оцінкою ризиків від банків. Ця правка має сприяти розблокуванню підписання президентом України Володимиром Зеленським іншого закону — про оподаткування доходів із цифрових платформ, який є структурним маяком програми Міжнародного валютного фонду (МВФ). Рада не підтримала правки щодо презумпції невинуватості для бізнесу, скасування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, а також щодо розміщення вітроелектростанцій (ВЕС) у гірських територіях Карпат. Проте була підтримана правка щодо зниження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для здачі квартир в оренду з 18% до 5%. Реалізація положень цього закону, у пакеті зі змінами до Митного кодексу, є умовою надання Україні третього траншу за програмою з МВФ у розмірі близько 0,7 млрд доларів США та другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 3,7 млрд євро в рамках Позики на підтримку України на 90 млрд євро.
