- Під час переговорів у Маямі Стів Віткофф та Джаред Кушнер нібито попередили українську сторону.
- Попередження стосувалося можливого припинення доступу до американської розвідувальної інформації.
- Умовою було продовження Україною ударів по російських нафтопереробних заводах.
- Американська сторона заперечила факт погроз щодо припинення обміну розвідувальними даними.
- Віткофф та Кушнер розглядають потенційні візити до Москви та Києва наступного тижня.
- Мета цих візитів – обговорення нових пропозицій щодо завершення війни.
- Раніше президент США Дональд Трамп заявив про домовленості з Росією щодо постачання дизельного пального.
- Міністерство фінансів США видало ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок.
- Президент України Володимир Зеленський назвав цей дозвіл “інвестицією у війну”.
- Американські політики публічно закликали Україну припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
Переговори у Маямі: питання доступу до розвідувальних даних
Під час переговорів у Маямі, як зазначається у матеріалі Axios з посиланням на українського чиновника, Стів Віткофф, спеціальний посланець президента США, та Джаред Кушнер, колишній старший радник президента США, відомий своїми дипломатичними ініціативами, нібито висловили попередження українській стороні. Згідно з цими даними, було озвучено припущення про можливе припинення доступу до американської розвідувальної інформації. Ця умова була пов’язана з продовженням Україною ударів по російських нафтопереробних заводах. Водночас, американська сторона заперечувала факт погроз Україні щодо припинення обміну розвідувальними даними.
Дипломатичні ініціативи та пошук врегулювання
За інформацією Axios, Віткофф та Кушнер розглядають можливість відвідати Москву та Київ наступного тижня. Метою цих потенційних візитів є обговорення нових пропозицій щодо завершення війни. Ця ситуація відображає напруженість у координації дій між союзниками щодо економічних наслідків конфлікту, а також триваючий пошук умов для мирної угоди.
Контекст: енергетична політика та її вплив на конфлікт
Передували цим подіям заяви та дії, що стосувалися російського експорту енергоносіїв. президент США Дональд Трамп заявив, що провів розмову з російським лідером, з яким було досягнуто домовленості про постачання дизельного пального з Росії на ринки США та світу. За його словами, Росія мала “негайно” поставити на американський і світовий ринки понад 300 тисяч тонн дизелю, протягом листопада — ще 500 тисяч тонн, і ще мільйон тонн — “одразу після цього”.
Міністерство фінансів США, виконуючи доручення Трампа, оголосило, що Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), що відповідає за застосування економічних санкцій, негайно видає тимчасову загальну ліцензію. Ця ліцензія дозволяла постачання російського дизельного пального на глобальний ринок.
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на ці дії, назвав дозвіл Росії продавати нафтопродукти “інвестицією у війну”. Він закликав США до “сильної розмови” з Москвою та застосування санкцій за законом Ліндсі Грема.
Позиція США щодо ударів по енергетичній інфраструктурі
На тлі українських ударів по російських нафтопереробних заводах російська влада кілька разів продовжувала заборону на експорт дизельного пального щонайменше до кінця жовтня. Американський президент публічно заявляв, що Україна має припинити свої удари по російській енергетиці. Він аргументував це тим, що такі дії призводять до дефіциту дизельного пального, який, за його словами, виник через війну в Україні, а не через війну США проти Ірану.
Подібні заяви лунали й від інших американських політиків. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначав, що українські удари по російській енергетиці призводять до енергетичної кризи. Другою причиною кризи він назвав війну з Іраном.
