- Заява Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, голови комітету Європейського парламенту з питань безпеки та оборони, щодо наслідків заклику Дональда Трампа до відставки Президента України Володимира Зеленського.
- Трамп заявив про необхідність обрання нового лідера України для досягнення мирних домовленостей.
- Реакція МЗС України на заяву Трампа: Володимир Зеленський має підтримку народу, який має право вирішувати.
- Домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на світові ринки.
- Реакція Президента України Володимира Зеленського на дизельну угоду: названа «інвестицією у війну».
- Публічні заклики Дональда Трампа до України припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
Оцінка зовнішньополітичних ініціатив США
На тлі заяв колишнього президента США Дональда Трампа щодо України та Росії, голова комітету Європейського парламенту з питань безпеки та оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн зробила публічну заяву. Вона інтерпретувала заклик Трампа до відставки Президента України Володимира Зеленського як фактичну підтримку сторони, яку вона ідентифікувала як агресора, як зазначається у матеріалі Censor.NET, опублікованому .
Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, яка очолює ключовий орган ЄС у формуванні політики щодо зовнішньої безпеки та оборони, підкреслила, що визначення керівництва України є виключною прерогативою українського народу через вільні вибори. Вона зазначила, що це рішення не належить ані Білому дому, ані Кремлю. Штрак-Циммерманн також висловила думку, що Володимир Путін, якого вона назвала російським диктатором, має понести відповідальність у Гаазі, а жертви його дій заслуговують на підтримку.
Вплив на міжнародну стабільність
Дії Дональда Трампа, що включають атаки на союзників та демократичні інституції, за словами Штрак-Циммерманн, призводять до ослаблення Заходу та завдають шкоди демократичним принципам. Ця позиція, як вона відзначила, поділяється значною частиною американського суспільства. З огляду на це, Європа має зберігати послідовний курс та продовжувати підтримку України, оскільки, за її оцінкою, на поточний момент на Сполучені Штати не можна покладатися.
Контекст заяв та рішень
Заява щодо зміни лідерства в Україні
Раніше Дональд Трамп публічно висловив думку, що Україні настав час обрати нового лідера, який зможе досягти домовленостей щодо припинення війни. У відповідь на це глава МЗС України Андрій Сибіга, який відповідає за зовнішньополітичну діяльність держави, акцентував на підтримці Президента Володимира Зеленського з боку українського народу та його виключному праві визначати свого керівника.
Угода про постачання дизельного пального
9 жовтня Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на ринки США та світу. За його словами, Росія зобов’язалася негайно поставити понад 300 тисяч тонн, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а потім ще мільйон тонн. На виконання цього доручення, Міністерство фінансів США через Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), яке відповідає за застосування та виконання економічних та торговельних санкцій, негайно видало тимчасову загальну ліцензію для дозволу цього постачання.
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на цю угоду, назвав дозвіл на продаж російських нафтопродуктів «інвестицією у війну». Він закликав США провести рішучу розмову з Москвою та застосувати санкції згідно із законом Ліндсі Грема.
Ця домовленість відбулася на тлі того, що російська влада кілька разів продовжувала заборону на експорт дизельного пального, щонайменше до кінця жовтня, після українських ударів по російських нафтопереробних заводах.
Позиція щодо ударів по енергетичній інфраструктурі
Дональд Трамп публічно закликав Україну припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Він стверджував, що такі дії призводять до дефіциту дизельного пального, який, на його думку, виник через війну в Україні, а не через конфлікт США проти Ірану.
Подібні заяви були озвучені й іншими американськими політиками. Зокрема, міністр фінансів США Скотт Бессент, назвав українські удари по російській енергетиці та війну з Іраном причинами енергетичної кризи. Ця серія подій відображає тенденцію до зростання внутрішніх політичних факторів, що впливають на зовнішньополітичні рішення та міжнародні альянси.
