- Литва заморозила активи російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
- Дія виконана в рамках національного режиму санкцій країни.
- Рішення Литви послідувало за виключенням цих осіб зі списку санкцій Європейського Союзу.
- Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс публічно заявив про необхідність посилення санкційного тиску.
Національна реакція Литви на санкційний режим
У середу, , Литва ініціювала заморожування активів російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Цей крок був здійснений в межах національного режиму санкцій держави. Про це повідомив Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ Литви, який відповідає за формування та реалізацію зовнішньої політики країни, на своїй сторінці у соціальній мережі X.
Міністр Будріс зазначив, що війна Російської Федерації проти України підтримується «потужними інтересами». Він підкреслив, що ці інтереси продовжують отримувати вигоду від дій Москви та надають їй підтримку. Вилучення Фрідмана та Усманова зі списку санкцій Європейського Союзу Будріс охарактеризував як сигнал, що не відповідає загальній стратегії. «Литва вживає заходів і не ігноруватиме це. Сьогодні ми заморозили активи Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в рамках нашого національного режиму санкцій. Санкційний тиск на Росію та тих, хто сприяє її війні, має бути посилений і підтримуватися постійно», – заявив глава МЗС, як зазначається у матеріалі nv.ua.
Рішення Європейського Союзу: продовження та виключення
Позиція Литви є відповіддю на попередні рішення Європейського Союзу. Рада Європейського Союзу продовжила санкції проти осіб, відповідальних за дії, що загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Термін дії цих санкцій було подовжено на 36 місяців, до . Проте, одночасно було прийнято рішення про виключення окремих осіб із санкційного списку. До їх числа увійшли російські бізнесмени Михайло Фрідман та Алішер Усманов.
Динаміка позицій країн-членів ЄС
За даними ЗМІ, ініціатива щодо виключення зазначених осіб зі списку санкцій ЄС отримала підтримку від Словаччини, Франції та Люксембургу. Ці дії не були узгоджені з Україною. Як писало видання «Європейська правда», у Люксембург висловив підтримку позиції Фрідмана. Коли Франція спільно зі Словаччиною розпочала активне просування виключення Усманова, посол Великого герцогства попередив, що у випадку зняття санкцій з Усманова, Люксембург вимагатиме аналогічних дій щодо Фрідмана.
Причиною такої позиції Люксембургу, ймовірно, є тривалий судовий спір. Михайло Фрідман через судові інстанції домагається від Люксембургу компенсації у розмірі щонайменше 16 мільярдів доларів США за заморожені активи. Ці судові суперечки тривають досі. Ця ситуація ілюструє розбіжності у підходах до застосування санкційного тиску серед країн-членів Європейського Союзу та відображає складність координації міжнародних санкційних режимів.
