Росія: вихід з Конвенції проти катувань та припинення моніторингу
Російська Федерація офіційно припинила участь у Європейській конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Про це, як зазначається у матеріалі news.liga.net, повідомила Рада Європи – міжнародна організація, що займається захистом прав людини, демократії та верховенства права в Європі.
Історія взаємодії та ескалація
Росія була стороною Конвенції з 1998 року. Проте, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Комітет з питань катування (CPT) – орган Ради Європи, який здійснює моніторинг місць позбавлення волі для запобігання катуванням та нелюдському поводженню – почав отримувати численні повідомлення про ймовірні тортури та жорстоке поводження. Ці випадки стосувалися українців у місцях утримання як на окупованих територіях України, так і на території Росії. Російська сторона, однак, не надавала доступу для моніторингу у ці місця.
Наслідки рішення
Вихід Російської Федерації з Конвенції має прямі наслідки для механізмів контролю. Алан Мітчелл, президент CPT, пояснив, що це рішення Москви «означає завершення мандата CPT щодо моніторингу в цій країні. Це також означає припинення будь-якого незалежного моніторингу місць позбавлення волі на території РФ». Дане рішення є частиною тенденції згортання міжнародної співпраці у сфері прав людини з боку Росії.
Попередні дії та реакція
Між 1998 та 2021 роками CPT здійснив 30 візитів до Росії, охопивши понад 450 місць позбавлення волі. Водночас, Російська Федерація була єдиною державою-учасницею, яка застосовувала політику несанкціонування публікації звітів CPT про візити та відповідей на них, як ідеться в пресрелізі Ради Європи. Російська влада запропонувала вийти з договору ще у серпні 2025 року, а офіційно повідомила Раду Європи про своє рішення .
Міністерство закордонних справ України відреагувало на це рішення, заявивши, що намір Росії про вихід з конвенції проти катувань є фактичним зізнанням у злочинах. Росія регулярно порушує норми міжнародного гуманітарного права щодо українців в окупації, військовополонених або незаконно захоплених цивільних заручників. Публічне розголошення таких дій може сприяти поверненню українців або покращенню умов їхнього утримання.
