Журналісти видання «Слідства.Інфо» ініціювали дослідження, що стосується стану укриттів у Києві, та звернулися до районних адміністрацій з запитами про їх обладнання та місткість. Вони намагалися зібрати повну інформацію, яка б дозволила створити інтерактивну мапу захисних споруд. Проте чотири з десяти адміністрацій обрали не відповідати на звернення, аргументуючи це тим, що розпоряджена інформація є «службовою».
Ця відмова породжує питання про прозорість інформаційних потоків та рівень доступу громадян до даних, які безпосередньо стосуються їхньої безпеки. На знак протесту, голова ТСК Київради з перевірки укриттів, Леонід Ємець, засвідчив, що хоча адміністрації вважають цю інформацію закритою, вона є публічною і має бути доступною для громадськості.
У коментарі для «Слідства.Інфо» юристка Оксана Максименюк акцентувала увагу на тому, що хоча закон і встановлює обмеження у доступі до певної інформації, в разі запиту надання даних можливе лише після детальної оцінки, визначаючи, чи може оприлюднення зашкодити, наскільки серйозно і чи вища потреба суспільства за цю шкоду. Вона підкреслила, що питання стану укриттів, їх доступності та умов перебування у них життєво важливі для безпеки киян, особливо в умовах постійних загроз.
Дефіцит інформації в цій сфері може нести більше ризиків, ніж вигод, адже вона має потенціал впливати на рішення, які стосуються життя людей. Красномовно промовляють всі ті ситуації, коли життя людей залежить від простих, на перший погляд, фактів: наявності туалетів, пандусів та умов, що дозволяють людям залишатися в укриттях на тривалий термін.
Варто зазначити, що в офіційних відповідях на запити журналістів адміністрації не пояснили свої рішення про ненадання інформації, що викликає додаткові сумніви щодо їхніх намірів дотримуватися вимог законодавства. Таким чином, актуальність питання прозорості даних про укриття залишається відкритою, вимагаючи уваги та розгляду від тих, хто задіяний в процесах прийняття рішень. Спецпроєкт реалізовано за підтримки IWPR та Norway.
