Комітет Верховної Ради, що займається питаннями здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, ухвалив рішення про подальшу доопрацюванню антитютюнового законопроєкту №14110-д. Це рішення обумовлено необхідністю звернути увагу на регулювання нікотинових паучів, уникаючи соціальних і економічних наслідків, які можуть виникнути внаслідок надмірного контролю над тютюновими виробами. Досвід показує, що жорсткі обмеження можуть спонукати бізнес до переходу в тіньовий сектор.
Голова комітету, Михайло Радуцький, вказав на важливість обмеження вживання паучів серед неповнолітніх і запровадження стандартів вмісту нікотину з урахуванням практик Європейського Союзу. Він також запропонував прискорити узгодження з усіма залученими сторонами, зокрема із авторами альтернативних законопроєктів, які не мали змогу брати участь у попередніх обговореннях.
Ігор Кривошеєв, депутат, підкреслив важливість відкритого діалогу між авторами проєкту та альтернативними ініціативами, щоб уникнути ситуацій, які можуть призвести до непродуманих рішень. Учасники обговорення вказали на ризики, які може створити надмірно жорстке регулювання, зокрема зростання нелегального ринку нікотинових продуктів в Україні.
Комітет підтримав ініціативу запросити представників податкового комітету, митниці та правоохоронних органів для більш детального аналізу стану ринку. Це свідчить про свідоме прагнення народних депутатів оцінити всі аспекти ситуації.
Обговорення законопроєкту №14110-д заплановане на 27 грудня. Відзначено, що в його рамках передбачено заборону електронних сигарет та ліквідацію видимого розміщення тютюнових виробів у торговельних закладах, а також впровадження комбінованих медичних попереджень на продукції. За оцінками експертів, ці нововведення можуть призвести до збитків у державному бюджеті, перевищуючих 25 мільярдів гривень, з можливістю подальшого розширення нелегального ринку.
Водночас, дані досліджень свідчать про те, що вже в жовтні 2025 року частка нелегальних сигарет знову зросла до 17,8%. Ця ситуація вимагає відповідального підходу до політики регулювання, де фокус на здоров’я громадян не може заважати економічним інтересам держави.
