Чотири роки бойових дій, і ми опинилися у класичному глухому куті, зі зрозумілою парадоксальною ситуацією – жодна сторона не може оформити перемогу. Шлях до завершення конфлікту простий: необхідний ривок у доктринах, технологіях або руйнація одного з політичних блоків. Про це відкрито говорить експерт, відставний генерал австралійської армії Мік Раян. Оглядаючи фронт і дипломатичні перемовини за останній тиждень, він об’єктивно констатує: змін немає.
Російські війська продовжують свої методичні атаки. Вони вриваються в Україну, шкодять її містам і одночасно готують психологічні маніпуляції для західних політиків і цивільних. Женевські обговорення – це справжнє марнотратство часу, де про прогрес йдеться лише у контексті моніторингу припинення вогню, яке й не починалося. Путін вимагає здати Донбас, а Україна встає з цього питання на бік власних інтересів. І тут мова про прогрес – не йдеться.
Досвідчений аналітик не приховує: відсутність компромісів з боку Путіна викликана його впевненістю у здатності російської економіки витримати затяжну війну. Однак це ілюзія. Економічний тиск зростає, хоч поверхнева стабільність і створює видимість. Санкції не зламають стратегічні плани Кремля, але корм для думки не зайвий.
Путін мріє зламати дух українців через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру. Але наївно вірить, що це дасть результат. Справжня стійкість українського народу – це стіна, об яку розбиваються всі його розрахунки. Військова контратака на Запоріжжі, хоч і вражаюча, навряд чи корінним чином змінить ситуацію. На жаль, Україна не має достатньо штурмових формувань для проводить довготривалі тотальні наступи.
З наближенням четвертої річниці повномасштабного вторгнення Раян малює песимістичний прогноз – війна триватиме до весни 2026 року і, ймовірно, далі. Це замкнуте коло подібно до історичних аналогій, з яких завжди було три способи вийти: суттєве покращення військової доктрини, тектонічний технологічний прорив або повний занепад політичної волі з боку однієї з переговірників. Інакше 2026 рік подарує нам ще більше руйнувань, смертей і жаху.
Керівник ЗСУ Олександр Сирський не поділяє оптимізму Раяна. Ми не лише реагуємо, але також активно діємо. І попри все, втрати ворога перевищують всі обсяги найму. Це може стати переломним моментом.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
