На екстреному засіданні Радбезу ООН Росія зняла маску і назвала удари США та Ізраїлю “безрозсудними”. Це цинічне гасло прозвучало з уст Василя Небензі, постпреда держави, яка щодня топче міжнародні норми. Але раптом цей агресор закликав зупинити вогонь на Близькому Сході, відчуваючи, як згасає тінь його власної агресії.
Небензя, звиклий виправдовувати ракетні атаки на українські міста, став “захисником” міжнародного права, дорікаючи США та Ізраїлю “агресивними” діями. Він викриває їхнє “безглузде” насильство, навіть не замислюючись, що його країна сама жбуковані у крові. “Вимагаємо негайного припинення вогню! Відновіть зусилля на основі взаємної поваги!” – проголошує він, немов намагається вручити мирному процесу подарунок, якого не заслуговує.
Москва, фактично посередник у своєму ж хаосі, обіцяє “всю необхідну допомогу” для переговорів. Це дипломати сюрреалізму, де агресор пропонує стати миротворцем. І справжній страх стоїть за цими кроками. Іран — це не просто союзник для Росії, а стратегічне підґрунтя у війні проти України.
Три причини для невпевненості:
По-перше, “Шахеди” під загрозою. Успішні удари по іранських ціллях загрожують поставкам дешевих дронів-камікадзе. По-друге, технологічне фіаско! Жодна система стеження не врятувала Хаменеї, і це лякає не лише Тегеран, а й Москву. По-третє, втрачати Іран — значить зруйнувати “антизахідний блок”, який Росія створювала так старанно.
Позиція РФ була підкріплена Китаєм, що теж висловив “занепокоєння” за територіальну цілісність Ірану. Але більшість членів Ради Безпеки сприйняли ці слова з недовірою. Західні країни вказали на іранську зброю і російську агресію як основні дестабілізатори світового порядку.
Засідання завершилось без резолюцій, та чітко зафіксувало: коли “осі злості” стає боляче, вони перші згадують про правила, які самі ж і розтоптали. Ситуація на Близькому Сході перетворилась на гарячу фазу військового конфлікту 28 лютого 2026 року.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
