Атака на український літак у Лейпцигу: роль ГРУ та Олега Льовушкіна

Український літак в аеропорту Лейпцига
  • Спроба диверсії проти українського літака в аеропорту Лейпцига.
  • Підозра у причетності російського громадянина Олега Льовушкіна.
  • Зв’язок Льовушкіна з російською військовою розвідкою (ГРУ).
  • Мотив: підрив підтримки України в Європі.

Замах на український літак: обставини та підозрювані

5 серпня поблизу українського літака на території аеропорту Лейпцига, Німеччина, було виявлено безпілотний літальний апарат, оснащений вибухівкою та детонатором. Цей інцидент німецька поліція класифікувала як правопорушення, пов’язане з державною безпекою, не виключаючи версію диверсії. Міністерство закордонних справ України підтвердило відсутність постраждалих та неушкодженість літаків компанії «Антонов».

Початкові дані свідчили про виявлення дрона водієм автобуса, який здійснював службову екскурсію. Існували версії, що водій міг збити апарат або виявити його вже на землі, після чого перевернути. Аеропорт Лейпцига використовується для вантажних перевезень військового призначення.

7 серпня Міністерство внутрішніх справ Німеччини спростувало повідомлення німецьких медіа про наявність військових боєприпасів на борту українського літака.

Згідно зі спільним розслідуванням видань The Telegraph та Welt am Sonntag, до спроби атаки може бути причетний російський громадянин Олег Льовушкін.

Схема організації та виконавці

Німецькі слідчі підозрюють, що Олег Льовушкін спланував атаку та доручив її виконання білоруському агенту Андрію Каршакову. Інформація, що міститься у секретних розвідувальних документах Німеччини, Литви та Польщі, а також отримана в інтерв’ю з високопосадовцями західних розвідок, вказує на те, що Льовушкін та інший «одноразовий агент» прибули до Німеччини з метою здійснення диверсійних дій.

За даними німецької розвідки, Льовушкін прибув до Німеччини через Туреччину. За тиждень до інциденту він орендував автомобіль в аеропорту Берліна та протягом наступних днів переміщався на ньому до кількох ймовірних місць зберігання зброї. Перед спробою нападу Льовушкін проводив розвідку на території аеропорту Лейпцига.

Слідчі вважають, що 1,8 кг вибухової речовини семтекс, використаної в операції, було доставлено до Німеччини через Болгарію та Сербію. Вона була прихована в порожнинах вантажних автомобілів і, можливо, тимчасово зберігалася вздовж маршруту перевезення.

Зв’язок з російською військовою розвідкою

Аналіз доказів, проведений The Telegraph та Welt am Sonntag, виявив схожість між інцидентом у Лейпцигу та раніше викритими російськими диверсійними схемами, що передбачали використання дронів та вибухівки проти об’єктів у Польщі, Литві та Німеччині. Вибуховий пристрій, знайдений у Лейпцигу, має схожі характеристики з бомбами, застосованими в інших російських диверсіях на території Європи. Це вказує на системний характер таких операцій.

Олег Льовушкін, як власник російського паспорта та любитель мотоциклів, тривалий час підтримував зв’язок із Денисом Смоляниновим. Смолянинов вважається основним організатором вибухів у Європі від імені Росії. У минулому році Міністерство закордонних справ Великої Британії запровадило проти нього санкції. За інформацією німецької газети Süddeutsche Zeitung, їхнє знайомство відбулося у , коли Смолянинов виступав посередником у фінансовій суперечці, пов’язаній з бізнесом Льовушкіна.

У звіті литовської розвідки за , отриманому The Telegraph, зазначено, що Смолянинов очолює український напрям у ГРУ – Головному розвідувальному управлінні, російській військовій розвідці. Він спеціалізується на психологічних операціях та пов’язаний з таємними диверсійними кампаніями, які організовуються в Європі через соціальну мережу Telegram.

Інцидент у Лейпцигу пов’язують із диверсійним підрозділом ГРУ – підрозділом 29155. Німецькі посадовці розвідки ідентифікують цей підрозділ як ключову рушійну силу операцій, що організовуються за наказом Кремля.

Стратегічна мета операції

Німецькі спеціальні служби розцінюють ці дії як частину стратегії Росії, спрямованої на формування у європейців сприйняття підтримки України як ризикованої. Завданням є вплив на суспільні дискусії та підрив підтримки Києва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ...

Прокрутка до верху

У ВАС Є ПИТАННЯ?