- Російська Федерація активізує гібридні операції проти європейських держав, їхньої оборонної промисловості та осіб, відповідальних за підтримку України.
- Загрози включають не лише кібератаки та диверсії, а й потенційне фізичне усунення керівників оборонних компаній.
- Європейські розвідувальні служби фіксують цілеспрямовані дії, зокрема спроби замахів та публікацію даних про оборонні підприємства.
- Ці операції спрямовані на уповільнення оборонного виробництва, підвищення вартості співпраці з Україною та тестування здатності європейських спецслужб реагувати.
Загострення гібридних операцій: Аналіз цілей та методів
Поточна фаза конфлікту з Російською Федерацією характеризується розширенням її впливу за межі прямої військової конфронтації. Відбувається систематичний тиск на європейські держави, їхню оборонну промисловість та осіб, які ухвалюють рішення щодо підтримки України.
Загрози, які фіксуються європейськими спецслужбами, виходять за рамки кібератак, підпалів чи диверсій, включаючи потенційне фізичне усунення керівників оборонних компаній.
міжнародне ділове видання Financial Times, посилаючись на представників п’яти європейських розвідувальних служб, повідомило про наказ Кремля активізувати диверсійні та гібридні операції. Метою цих дій є послаблення підтримки України, як зазначається у матеріалі www.liga.net.
Джерела видання оцінюють, що особлива увага російських спецслужб приділяється керівникам підприємств, пов’язаних із виробництвом озброєнь, безпілотних літальних апаратів та комплектувальних до них. У відповідь на це, Федеральна служба захисту конституції Німеччини, що відповідає за внутрішню розвідку та контррозвідувальну діяльність, посилює заходи із захисту представників оборонного сектору.
Конкретизація загроз: Від намірів до публічних заяв
Підстави для занепокоєння європейських структур мають конкретний характер. У році західні медіа повідомили про виявлений спецслужбами ймовірний план замаху на Арміна Паппергера, керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall. У представник Організації Північноатлантичного договору (НАТО), військово-політичного союзу, публічно підтвердив існування такої загрози в контексті ширшої російської диверсійної кампанії.
Міністерство оборони Російської Федерації оприлюднило перелік підприємств у європейських країнах, які, за його твердженням, виробляють безпілотні літальні апарати або комплектувальні для України, із зазначенням їхніх адрес. Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Російської Федерації, назвав такі підприємства потенційними військовими цілями.
Ці заяви виходять за межі загальних погроз і можуть розглядатися як спроба цілеспрямованого залякування конкретних представників європейського оборонно-промислового комплексу.
Данська служба безпеки PET, служба розвідки та контррозвідки Данії, повідомила про спроби російських диверсій проти компаній, які постачають продукцію Україні. За оцінкою данської розвідки, Росія переходить від загальної дестабілізаційної діяльності до цілеспрямованого тиску на підприємства, робота яких безпосередньо впливає на ситуацію на фронті.
Міністерство юстиції США, федеральний виконавчий департамент, що відповідає за правосуддя, повідомило про висунення обвинувачень п’ятьом особам, яких американські слідчі пов’язують із російськими спецслужбами. За версією прокуратури, міжнародна мережа займалася вербуванням виконавців для стеження, підготовки замовних убивств і диверсій, зокрема на території держав, які підтримують Україну. Важливо зазначити, що йдеться про обвинувачення, а не про обвинувальний вирок суду. Оприлюднені матеріали дають підстави розглядати версію про використання російськими спецслужбами транснаціональних мереж для організації насильницьких операцій за кордоном.
Інциденти та застереження: Польський кейс
На тлі цих подій, польські правоохоронні органи, державні структури, що забезпечують дотримання закону та порядку, отримали інформацію про можливу підготовку нападу на Дональда Туска, прем’єр-міністра Польщі, та Владислава Косіняка-Камиша, міністра національної оборони Польщі. Польські спецслужби провели термінову міжвідомчу нараду, після чого поліція затримала чоловіка в Нижньосілезькому воєводстві у зв’язку з цими повідомленнями.
Однак наразі відсутні публічно підтверджені докази причетності російських спецслужб до цього інциденту. Тому об’єднання його з інформацією Financial Times в одну доведену операцію є передчасним.
Стратегічні розрахунки та потенційні мішені
Стратегічний розрахунок Кремля, ймовірно, полягає в уповільненні оборонного виробництва, підвищенні вартості співпраці з Україною, посіянні страху серед керівників підприємств та інвесторів, а також перевірці здатності європейських спецслужб до оперативного й узгодженого реагування. Ця діяльність є частиною тренду ескалації цілеспрямованої гібридної війни проти європейської оборонної інфраструктури.
У зоні підвищеного ризику можуть перебувати керівники великих оборонних концернів, власники невеликих підприємств із виробництва дронів, інженери, які володіють критично важливими технологіями, або організатори спільних українсько-європейських оборонних проєктів. Для російських спецслужб визначальне значення має не публічна відомість особи, а очікуваний ефект від її залякування чи фізичного усунення.
Повідомлення західних розвідок і матеріали кримінальних проваджень свідчать про використання в російських диверсійних операціях кримінальних структур, посередників і транснаціональних агентурних мереж. Така практика дозволяє організаторам приховувати свою участь та ускладнює встановлення відповідальності конкретних державних структур. Подібні методи не є новими, маючи історичні аналоги в діяльності радянських спецслужб. Однак нинішній масштаб загроз та повідомлення про підготовку насильницьких операцій проти цивільних осіб, пов’язаних з оборонною промисловістю держав НАТО, свідчать про особливо небезпечний характер цієї тенденції.
Наслідки для НАТО: Межі ескалації
Організація Північноатлантичного договору (НАТО) у Вашингтонській декларації року зазначила, що гібридні операції за певних обставин можуть досягати рівня збройного нападу, що дає підстави для розгляду питання про застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Автоматичного механізму застосування статті 5 немає. Рішення залежатиме від характеру, масштабу та обставин конкретного нападу. Проте ризик подальшої ескалації таких операцій залишається реальним.
