Ключові факти тижня
- Україна ініціює контрольований експорт озброєння, відкриваючи потенційний річний валютний ринок до $5 млрд.
- ДБР, Державний бюро розслідувань, здійснює обшуки у засновника компанії Vyriy, великого виробника дронів, за підозрою у завищенні вартості державних контрактів.
- Російська Федерація зазнає паливної кризи через виведення з ладу до 40% нафтопереробних потужностей внаслідок українських атак БПЛА.
- Росія посилила удари по логістичних комплексах та мережах АЗК в Україні, спричинивши втрату понад 300 000 кв. м складських площ за пів року.
- Український уряд зареєстрував законопроєкт №15314 про запровадження особистих інвестиційних рахунків для стимулювання економіки.
- Національний банк України, центральний банк країни, вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень.
- Антимонопольний комітет України дозволив компанії «Миколаївцемент» придбати контрольну частку заводів «Аерок».
- Ціни на земельні паї в прифронтових областях суттєво знизилися, приваблюючи інвесторів та агрохолдинги.
- На споживчому ринку України зафіксовано сезонну дефляцію у червні, але НБУ прогнозує прискорення інфляції у другому півріччі.
Економічні ініціативи та їх ризики
Уряд України вперше за період повномасштабного вторгнення дозволив експорт вітчизняного озброєння та військових технологій. Ця ініціатива спрямована на завантаження потужностей оборонної промисловості, генерацію доходів та фінансування нових розробок. Умови передбачають повне виконання державних контрактів та постачання лише до країн з підписаними угодами типу «drone deal».
За оцінками експертів, потенційні обсяги експорту можуть сягнути $3-5 млрд на рік, що дозволить спецфонду бюджету на розвиток оборонно-промислового комплексу залучати до $1,25 млрд щорічно. Українська продукція є привабливою для іноземних покупців через її бойову перевірку та конкурентну вартість порівняно із західними аналогами.
Однак представники компаній «Українська бронетехніка» та BlueBird Tech висловлюють занепокоєння щодо високих експортних мит (20% для готових виробів та 30% для комплектуючих). Існує ризик втрати цінової конкурентоспроможності на світовому ринку, як зазначається у матеріалі LIGA.net.
Дії правоохоронних органів та їх наслідки
7 липня працівники ДБР, Державне бюро розслідувань, провели обшуки у засновника компанії Vyriy, одного з найбільших виробників українських дронів, Олексія Бабенка. Бюро перевіряє версію про штучне завищення вартості безпілотників за державним контрактом на 7 млрд грн. Виробник підозрюється у використанні мережі зі 150 фіктивних фізичних осіб-підприємців для виведення коштів. Олексій Бабенко пояснює це специфікою легальної закупівлі деталей у розробників компонентів. У компанії заявили про спробу дискредитації Vyriy Industries, як повідомляється у матеріалі LIGA.net.
Вплив військових дій на економіку сторін
Паливна криза у Російській Федерації
Українські атаки безпілотників спричинили паливну кризу в Російській Федерації масштабу, який не спостерігався з останніх років існування СРСР. Аналіз Financial Times свідчить, що дефіцит впливає на приблизно 50 млн росіян, що становить 35% населення. До 40% нафтопереробних потужностей було виведено з ладу.
Зокрема, 8 липня зупинив роботу Саратовський НПЗ, а 6 липня під ударом опинився Омський нафтопереробний завод, найбільший за обсягом виробництва в Росії (22 млн тонн на рік). Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія – Євразія, констатує реальність кризи, але зауважує, що її масштабний економічний вплив на перевезення товарів та доступність послуг ще не проявився.
Деструктивні дії Росії щодо української логістики
Протягом півріччя в Україні було зруйновано понад 300 000 кв. м складських площ. Це є свідченням системного намагання Російської Федерації паралізувати український бізнес та логістичні ланцюжки. Масштаб збитків наближається до критичних показників початку повномасштабного вторгнення, створюючи загрозу інфраструктурної кризи.
Основний удар припав на Київський регіон, який є ключовим логістичним хабом країни. Під час масованої атаки 2 липня були пошкоджені склади таких компаній, як ERC, Moyo, Intertop, Нова Пошта, Intertop Ukraine, MTI Hi-Tech Distribution, BookChef, Okwine та Vodafone, як зазначено у матеріалі LIGA.net.
Улітку 2026 року Росія також посилила атаки на українську паливну інфраструктуру, змістивши фокус з нафтобаз на автозаправні комплекси. За останні два місяці було уражено понад 150 АЗК, що призвело до локальних перебоїв з постачанням пального у прифронтових та прилеглих регіонах. Найбільша загроза спостерігається у прифронтових областях, а також на Сумщині, Полтавщині, Одещині та автотрасах між ними. Учасники ринку прогнозують потенційний масштабний паливний колапс у великих містах, за даними LIGA.net.
Внутрішні економічні зміни
Запровадження особистих інвестиційних рахунків
У червні народні депутати зареєстрували законопроєкт №15314, який пропонує запровадити в Україні особисті інвестиційні рахунки за прикладом успішних моделей США (Individual Retirement Accounts), Великої Британії та Японії. У США, IRAs з 1974 року охопили 40% американських сімей та акумулювали понад $11 трлн. Держава розглядає цю реформу як інструмент для залучення заощаджень громадян з готівки та депозитів у реальний сектор економіки України.
Ініціатива передбачає звільнення приватних інвесторів від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, якщо кошти не зніматимуться протягом трьох років. Кожна фізична особа може мати лише один такий рахунок, який дозволено поповнювати на суму до 10 000 євро на місяць, як повідомляється у матеріалі LIGA.net.
Введення нової банкноти Національним банком України
Національний банк України, центральний банк країни, вперше за останні сім років вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На купюрі зображено портрет поета та правозахисника Василя Стуса. Економічними передумовами цього кроку стали триразове зростання середньої заробітної плати, дворазове знецінення гривні за індексом інфляції та зростання обсягу готівки в обігу до понад 970 млрд грн. Банкнота має унікальний дизайн, символічні мотиви поезії Стуса, мозаїки Алли Горської та інноваційну анімовану захисну стрічку. Нові гроші надійдуть в обіг 4 вересня 2026 року.
Зміни у будівельному секторі: угода «Миколаївцементу»
Антимонопольний комітет України дозволив компанії «Миколаївцемент», що входить до міжнародної групи CRH, придбати контрольну частку заводів «Аерок». Продавцем виступає інвестиційна група BGV співвласника АТБ Геннадія Буткевича, яка наприкінці 2024 року викупила ці активи на аукціоні за 1,9 млрд грн після їх конфіскації у російського олігарха. До 2022 року «Аерок» був найбільшим виробником газобетонних блоків в Україні.
Окрім дозволу на концентрацію, АМКУ схвалив корпоративний договір, який зобов’язує сторони утримуватися від взаємної конкуренції протягом наступних п’яти років. Заводи в Обухові та Березані відновили виробництво газобетонних блоків під новим брендом Poriston, незважаючи на судові позови колишнього російського власника проти України.
Інвестиції у земельні паї в прифронтових регіонах
У прифронтових областях України спостерігається суттєве зниження цін на земельні паї через близькість до бойових дій. Дешеву землю активно купують як військові, так і великі агрохолдинги, розраховуючи на її значне подорожчання після завершення війни. Великі гравці, такі як «Агротон» і «Рідне груп», скуповують тисячі гектарів у Харківській та Чернігівській областях, що провокує зростання цін. Купівля землі великими гравцями у прифронтовій зоні позитивно впливає на їхні акції на міжнародних біржах.
Найнижчі ціни зафіксовані у Херсонській області, де гектар коштує $500–700. Регіон приваблює інвесторів великими розмірами паїв, що сприяє формуванню єдиних земельних масивів, як зазначається у статті LIGA.net.
Динаміка споживчого ринку
У червні на споживчому ринку України зафіксовано сезонну дефляцію: ціни знизилися на 0,1% порівняно з травнем, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. Основним рушієм цього процесу стало здешевлення харчових продуктів, зокрема яєць (-27,8%). Одяг подешевшав на 1,9%, взуття – на 3%, домашній текстиль – на 0,9%, пальне та мастила – на 1,6%.
Стримувальним фактором для дефляції виявилося суттєве подорожчання комунальних послуг, зокрема водопостачання та каналізації, що зросли приблизно на 15%. За прогнозами НБУ, попри поточну стабілізацію, у другому півріччі інфляція пришвидшиться до 9,4% через тиск на виробничі витрати підприємств внаслідок зростання цін на енергоресурси.
