Для малої або пошкодженої мережі надійність дає гнучкість енергосистеми, а не повна енергонезалежність. У мережах України й Молдови значних резервних потужностей бракує, і навіть відмова одного ключового об’єкта здатна запустити системну аварію.
Цю оцінку подає Georgia Today, грузинське англомовне видання, переказуючи аналітичну статтю, яку написав Михайло Пиртко, юрист, проєктний менеджер та експерт з енергетики. У ній ідеться про те, як досвід Грузії може допомогти енергосистемам України й Молдови. На його думку, Україні й Молдові слід відходити від радянської моделі енергетичної гігантоманії і рухатися до децентралізації та глибокої диверсифікації. Тарифи мають стати ринковими.
Чому повна енергонезалежність не підходить малим системам?
Прагнення повної автаркії для малих країн і для систем із критично пошкодженою інфраструктурою економічно недоцільне й технічно небезпечне. Віру в абсолютну енергонезалежність автор називає одним із найпоширеніших міфів публічної політики. Реалістичнішою метою він вважає гнучку систему, яка переживає втрату окремих об’єктів.
Одним із найпоказовіших прикладів в аналізі названо Грузію. Раніше країна мала гострі дефіцити енергії й терпіла зовнішній тиск у питанні газу.
Країна відійшла від монопольних газових поставок і налагодила стратегічне партнерство з Азербайджаном. Окремо розвинула розподілену гідроенергетику. Лібералізація ринку з прозорими правилами без бюрократичних бар’єрів, за оцінкою аналізу, залучила мільярди доларів приватних інвестицій. На основі грузинського досвіду автор пропонує три кроки для Києва й Кишинева.
Як децентралізація й диверсифікація роблять енергосистему гнучкою?
Перший крок полягає в децентралізації генерації. Замість відновлення вразливих мегастанцій аналіз радить швидко будувати мережу менших об’єктів, зокрема газопоршневих установок і відновлюваних джерел. Фізично знищити чи вивести з ладу десятки невеликих об’єктів, розкиданих різними регіонами, значно складніше, ніж зупинити одну мегастанцію.
Другий крок Михайло Пиртко бачить в інтеграції з ринками ЄС. Технічна синхронізація з ENTSO-E має розвинутися в повноцінне market coupling, механізм миттєвих комерційних перетоків електроенергії між країнами, який допомагає покривати піки навантаження.
Ринкові тарифи й адресні субсидії для вразливих споживачів
Третім кроком автор називає прагматичну тарифну політику. Вона починається з відмови від штучного обмеження цін. Таке стримування, на його думку, породжує борги й відлякує інвесторів. Єдиним дієвим виходом названо перехід на ринкові ціни на електроенергію. Паралельно потрібна система монетизованих адресних субсидій для соціально вразливих споживачів.
Гнучкість енергосистеми в опалювальний сезон
Сильна залежність від гідроенергетики створює сезонні коливання. Взимку рівень води в річках падає, а споживання зростає. Розвиток відновлюваних джерел, наголошено в аналізі, має супроводжуватися пропорційним введенням в експлуатацію високоманеврових потужностей і промислових накопичувачів. Такі інструменти балансування допомагають мінімізувати ризики й тримати мережу стабільною.
Мірилом енергобезпеки у ХХІ столітті автор вважає не кількість великих станцій. Важливіші пропускна здатність міждержавних інтерконекторів, глибина децентралізації та прозорий інвестиційний клімат.
