Італія висловила готовність підтримати використання заморожених активів Росії для фінансування репараційного кредиту Україні, проте підкреслила необхідність суворої правової основи для цього кроку. Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні акцентувала, що економічний тиск на Росію залишає запитання про відповідальність за відновлення України, яку Росія атакувала. Проте реалізація будь-якого інструмента підтримки повинна відповідати принципам верховенства права.
Мелоні нагадала, що увагу не можна зосереджувати лише на Бельгії, яка володіє значними замороженими активами, адже інші європейські країни мають подібні активи. Це вказує на складність пошуку компромісного рішення, оскільки інтереси різних держав можуть суттєво розрізнятися.
Прем’єр впевнена, що зусилля Росії на тривалі атаки на українські міста свідчать про її нестійкість до конструктивних переговорів. При цьому Європейська комісія уже запропонувала Україні надати репараційний кредит на 140 млрд євро, використавши заморожені активи агресора. Однак ця ініціатива зіштовхнулася з опором Бельгії, що утримує найбільшу частку цих активів.
В умовах цього конфлікту Європейський Союз розглядає альтернативні варіанти фінансування, зокрема, перехідний кредит через запозичення, що передбачає підтримку України в 2026 році. Одночасно Німеччина застерегла країни ЄС, що відмова від підтримки репарацій для України може негативно вплинути на кредитні рейтинги та позначитися на відсоткових ставках.
Європейські держави нині під тиском США, які закликають їх відмовитися від використання російських заморожених активів для потреб України. В умовах цієї ситуації, якщо відмову не буде подолано, Київ ризикує опинитися перед серйозними економічними викликами.
