10 листопада Україна стала свідком значного корупційного скандалу, коли детективи Національного антикорупційного бюро виявили схему “відкатів” на тендерах НАЕК “Енергоатом” та визначили основних учасників. Цю операцію у Бюро охрестили “Мідас”.
В центрі цієї справи опинився Тимур Міндіч – український бізнесмен, який має тісний зв’язок з президентом Володимиром Зеленським. Також у розслідуванні згадуються високопосадовці, включаючи екс-міністра енергетики Германа Галущенка та колишнього віце-прем’єра Олексія Чернишова.
Схема набрала такого розмаху, що привернула увагу не лише українського суспільства, але і міжнародних партнерів України, викликавши хвилю обговорень про корупцію в державі. Тим часом в Україні розпочалися незворотні політичні процеси, що охоплюють як зміни на верхівці влади, так і загальне формування державної вертикалі.
Детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов зауважив, що хоча Міндіч і був важливою фігурою, не він був головним у цій схемі. Відтак, виникає питання про залучення високопосадовців до цієї справи. На судах вже згадували імена екс-міністра та Чернишова, але деталі розслідування тримаються в таємниці, оскільки законодавство обмежує можливість розголошення. Неправильна публікація прізвищ може пошкодити слідству.
Слідство також намагається з’ясувати, як Міндічу вдалося залишити країну. Деяка інформація вже відома, але частина все ще розслідується. Важливо пам’ятати, що будь-яке посилення слідства ризикувало б його ненавмисним зривом через можливі витоки інформації.
Питання про екстрадицію Міндіча і Цукермана залишається відкритим. В Україні вже існує позитивний досвід співпраці з іншими країнами щодо екстрадиції корупційних злочинців, але обставини ускладнюються тим, що підозрювані є громадянами Ізраїлю.
На тему співпраці правоохоронних органів розслідування зазначив, що поки немає можливості публічно називати імена осіб чи організацій, які могли б бути залученими, оскільки це може зашкодити справі. Надані свідчення мають бути підтверджені процесуальними доказами, перш ніж їх можна буде оголосити публічно.
Щодо обговорюваних у записах висловлювань про будівництво захисних споруд, відповідальними за це є органи, які здійснюють їх планування. На думку експертів, можливим кроком могло б стати проведення публічного аудиту таких рішень.
Сказати щось конкретне про пов’язані прізвища або інші сфери, які можуть бути залучені в розслідуванні, на цей момент не є доцільним. Якщо будуть отримані факти щодо інших секторів, таких як оборона, інформація буде надана тільки з достатніми доказами.
Складнощі у роботі НАБУ не є новим явищем. Незважаючи на підтримку з боку суспільства, існує ймовірність тиску з боку тих, хто може бути зацікавлений у недопущенні справедливості.
Нарешті, стосовно версій про зовнішні впливи на оприлюднення інформації, Бюро зосереджується на доказах і законних діях, без спроби втягнень у конспірологічні теорії. Взаємодія з громадськістю відбувається через законні процеси, а не емпіричні уявлення про геополітичні інтереси.
