- 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України ракетними ударами та наступом.
- Сили оборони України чинять опір, зафіксовані втрати російських сил становлять понад 1,3 мільйона осіб, а також значну кількість техніки та озброєння, як зазначається у хроніці LIGA.net, яка ведеться з 13 лютого 2022 року.
- Представники українського та міжнародного керівництва здійснюють дипломатичні контакти, обговорюючи питання припинення конфлікту та безпеки.
- Оборонне відомство України впроваджує зміни у політиці комплектування військ та управління персоналом.
- Зафіксовані атаки на цивільні об’єкти та інфраструктуру в Україні, а також удари по військових об’єктах на території РФ.
Військові операції та безпекова ситуація
Удари по російських об’єктах та їх наслідки
Генеральний штаб Збройних Сил України, центральний орган управління військами, підтвердив удар по Московському НПЗ. За попередніми даними, пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6, на заводі виникла пожежа. Генеральний штаб наголошує, що даний НПЗ задіяний у забезпеченні армії окупантів.
Президент Володимир Зеленський, глава Української держави, заявив, що це є результативною роботою воїнів Служби безпеки України, Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій, Головного управління розвідки та ракетних військ.
Завдяки ударам Збройних Сил України дронами середньої дальності Третьому армійському корпусу вдалося зупинити наступ противника та повернути деякі позиції, повідомив Олександр (Схід) Іванцов, командир взводу безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем Третього армійського корпусу, у коментарі LIGA.net.
У Краснодарському краї РФ після атаки БпЛА вночі проти 16 червня зафіксовано пожежу на нафтобазі у станиці Полтавській, про що інформує місцевий оперативний штаб. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито знищення безпілотників, що прямували до столиці РФ. Росавіація повідомила про введення тимчасових обмежень на прийом та випуск літаків в аеропортах Домодєдово та Жуковський, аналогічні заходи вжито у Калузі. За даними російських джерел, на 6:40 16 червня ракетну небезпеку оголосили у Воронезькій, Ульянівській, Пензенській та Орловській областях РФ, а також у Татарстані.
В Іркутській області 15 червня розбився стратегічний бомбардувальник Ту-22М3, тип літака, який РФ використовує для ракетних ударів по Україні. Спільними діями бійців Сил спеціальних операцій ЗСУ та російських підпільників уражено нафтоперекачувальну станцію на території Росії.
У Ярославській області РФ, після удару безпілотників по паливному сховищу, місцеві жителі повідомили про «мазутний дощ», який виявився чорними маслянистими краплями на рослинах, предметах та водоймах, як інформує The Moscow Times.
Атаки на українські території та цивільну інфраструктуру
Уранці 16 червня Запорізька обласна військова адміністрація, орган управління регіоном в умовах воєнного стану, повідомила, що внаслідок удару дрона по автомобілю неподалік торгового центру в обласному центрі постраждали двоє цивільних. Додатково, ворог намагається атакувати об’єкти критичної інфраструктури у Запоріжжі, що призвело до трьох поранених, за заявою ОВА.
Іван Федоров, начальник Запорізької ОВА, інформував, що росіяни атакували дроном Комишуваху під час видачі гуманітарної допомоги мешканцям, внаслідок чого четверо осіб отримали осколкові поранення та медичну допомогу. Також, в Запорізькому районі російський FPV-дрон атакував людей поблизу зупинки громадського транспорту, що призвело до загибелі 44-річного чоловіка та поранення 17-річного хлопця. У селі Біленьке атака російського FPV-дрона по автомобілю призвела до загибелі 73-річної жінки та поранень чотирьох осіб: трьох жінок віком 73, 74 та 68 років, а також 74-річного чоловіка.
Олег Синєгубов, глава Харківської обласної військової адміністрації, очільник регіональної адміністрації, повідомив про російські дронові удари по двох районах. У Холодногірському районі окупанти вдарили по цивільному підприємству. У Київському районі падіння ворожих дронів зафіксували у дворі багатоповерхівки та на території церкви. Відомо про трьох постраждалих – чоловіків 68 та 45 років, а також 66-річну жінку.
Начальник міської військової адміністрації Балаклії Віталій Карабанов повідомив, що Росія вночі проти 16 червня обстріляла місто на Харківщині. Зафіксовано влучання у приватний сектор, поряд з багатоквартирними житловими будинками та в цивільне підприємство. До 6:50 відомо про шістьох поранених, серед яких двоє дітей. Чотирьох постраждалих госпіталізовано, ще двом медики надали допомогу на місці.
Олег Синєгубов також інформував про ракетний удар по селу Добренька Берестинського району, внаслідок якого постраждали семеро людей, зокрема двоє дівчат 7 та 10 років. Через обстріл загорівся приватний будинок, ще 10 – пошкоджено. Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що 15 червня російська армія обстріляла зоопарк у Харкові, зафіксовано влучання, пошкодження вольєрів, деякі тварини постраждали. Кількість постраждалих внаслідок ударів РФ по Київському району Харкова зросла до шести, включаючи одномісячну дівчинку та п’ятьох жінок 22, 28, 29, 34 та 62 років. 14 червня близько 17:50 Росія завдала удару по художньому музею в центрі Харкова, що спричинило займання даху, розбиття скла та вибиття дверей.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, очільник правоохоронного відомства, повідомив, що Росія вночі 15 червня повторно вдарила по Харкову під час гасіння пожежі на місці попередньої атаки, внаслідок чого загинуло пʼятеро рятувальників та щонайменше п’ятьох було поранено.
За даними Генштабу ЗСУ, з початку доби 14 червня відбулося 118 бойових зіткнень. Найгарячішою ситуація була на Покровському та Гуляйпільському напрямках, де Росія здійснила відповідно 23 і 20 штурмових та наступальних дій. Противник завдав трьох ракетних ударів, застосувавши три ракети, здійснив 85 авіаційних ударів, скинувши 238 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 9054 дрони-камікадзе та здійснив 3407 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ.
З вечора 14 червня і в ніч проти 15-го Росія влаштувала чергову масовану атаку проти України, випустивши 70 ракет і 611 безпілотників. Протиповітряною обороною збито або подавлено 582 безпілотники і 50 ракет (п’ять «Цирконів», 15 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, 30 крилатих ракет). Влучили 20 балістичних ракет. Військове відомство держави-агресора прокоментувало нічну атаку на Київ, під час якої, зокрема, було пряме влучання по Успенському собору Києво-Печерської лаври. У Міноборони РФ стверджують, що новий обстріл був «відповіддю на терористичні акти» з боку України.
Вночі 15 червня Росія масовано атакувала Київ ракетами та ударними безпілотниками. Пошкоджень зазнали понад 40 локацій, ворог бив по житлових висотках, цивільних та культурних пам’ятках. На 5:50 було відомо про чотирьох загиблих та 23 постраждалих, повідомив Тимур Ткаченко, голова Київської міської військової адміністрації. Зафіксовано влучання по Успенському собору Києво-Печерської лаври, де виникла пожежа, а також по кіностудії імені Олександра Довженка. Унаслідок ракетно-дронової атаки в Києві був зруйнований найбільший термінал Нової пошти.
Микола Калашник, голова Київської обласної військової адміністрації, повідомив, що вночі 15 червня Київщину атакували ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. Постраждали троє людей, серед них дитина: чоловік отримав різані рани стопи, жінка – струс головного мозку, у хлопця 2011 року народження діагностували гостру реакцію на стрес. Усім постраждалим допомогу надали на місці. Пошкоджено багатоповерховий житловий будинок, три легкові автомобілі та складські приміщення у Бориспільському районі. У Вишгородському районі пошкоджено приватне домоволодіння, у Фастівському – загорівся приватний будинок, пошкоджено автомобіль. У Бучанському районі пошкоджено складські приміщення, а в Бориспільському – приватний житловий будинок.
У Дніпрі під час нічної атаки постраждав Будинок органної та камерної музики та сам орган. Микола Лукашук, голова Дніпропетровської облради, керівник регіонального представницького органу, наголосив, що інструмент був встановлений у залі в 1985 році, виготовлений німецькою компанією Sauer, має понад 2000 труб. Через численні пошкодження заклад поки не зможе функціонувати у звичному режимі.
Дипломатичні зусилля та міжнародна реакція
Переговори та візити
16 червня президент Володимир Зеленський прибув до готелю в Евіані, де триває саміт G7. Він вже зустрівся з Емманюелем Макроном, президентом Франції, що приймав саміт G7. Раніше, 15 червня, звертаючись до Міжурядової конференції Європейського Союзу, Зеленський заявив, що Україна пропонувала російському диктатору Володимиру Путіну різні місця для зустрічі та ухвалення перемир’я, але Путін не виявив готовності. Можливість зустрічі обговорювалася також на полях саміту G7 у французькому місті Ев’ян-ле-Бен.
14 червня Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, колишнім президентом США, обговоривши війну та мирні переговори. Президенти домовились про зустріч на саміті G7. Зеленський зазначив Трампу, що зустрітися можна було б у США, де Путіну було б складніше відмовити в присутності Трампа.
Дональд Трамп 15 червня на спільному брифінгу з президентом Франції Емманюелем Макроном у межах саміту Групи семи повідомив про «дуже хороші» розмови з Зеленським і Путіним 14 червня. Трамп висловив думку про можливість досягнення домовленостей.
Дорогою на саміт G7 Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі Вселенським патріархом Варфоломієм, духовним лідером Константинопольської православної церкви. Глава держави подякував за підтримку та чітку моральну позицію щодо російських ударів дронами по Києво-Печерській лаврі, назвавши їх варварством. Обговорювалися можливі формати для особистих зустрічей, Зеленський запросив Варфоломія до України.
Зеленський також заявив, що наступний тиждень буде важливим для України щодо домовленостей із партнерами, зокрема щодо посилення протиповітряної оборони. Анонсовані непублічні обговорення з європейськими партнерами.
Міжнародно-правова оцінка та гуманітарні аспекти
Міжнародний арбітражний суд, орган міжнародного правосуддя, 15 червня відхилив усі три заперечення Росії щодо юрисдикції Азовського моря та Керченської протоки. У фінальному рішенні Арбітражний трибунал не встановив статус Азовського моря і Керченської протоки як «російського озера», натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та РФ, пояснили в українському Міністерстві закордонних справ. Справу розглядали з 2016 року, Україна ініціювала аналіз після анексії Кримського півострова.
Андрій Сибіга, глава МЗС України, повідомив, що Україна скликає термінові засідання Ради Безпеки ООН, а також робить відповідні кроки в межах Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Ради Європи та ЮНЕСКО у звʼязку з черговими російськими атаками. Після російського удару по Києво-Печерській лаврі, він також заявив, що Україна терміново ініціює процедури в рамках Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та всі інші міжнародні механізми, щоб вимагати негайної та адекватної відповіді на «державне варварство» Росії.
Президент Володимир Зеленський назвав удар по Лаврі одним з найбільших російських злочинів проти християнської культури, що демонструє наміри РФ вести війну далі. На питання журналістів про те, що він сказав би Володимиру Путіну після цієї атаки, Зеленський відповів: «А ми ще скажемо. Ви побачите». Міжнародні лідери та дипломати також реагують на російський удар по Києво-Печерській лаврі. Однак, як звернув увагу Георгій Тихий, речник МЗС, ЮНЕСКО засудила удар по Києво-Печерській лаврі у ніч проти 15 червня, але не згадала Росію як відповідальну сторону.
Українська православна церква Московського патріархату після удару РФ по Києво-Печерській лаврі заявила LIGA.net, що «рішуче засуджує» військову агресію Росії проти України. Речник УПЦ МП не надав відповіді на запитання LIGA.net щодо звернення УПЦ до Московського патріархату із засудженням чи запиту реакції від інших православних церков.
Херсонська обласна держадміністрація повідомила, що Корабельний район Херсона вкотре атакували російські дрони, внаслідок чого поранено шістьох жінок віком 62, 69, 71, 59, 18 та 30 років. У них діагностовано вибухові та мінно-вибухові травми, всі перебувають під наглядом лікарів.
Оборонна політика та кадрове забезпечення
Мобілізація та комплектування
Заступник міністра оборони Мстислав Банік, посадова особа, що відповідає за певні аспекти військової політики, заявив, що анонсоване Міністерством оборони на кінець 2026 року поступове звільнення зі служби тих, хто найдовше пробув у війську, не стосується офіцерів. За його словами, офіцери є опорою армії, тому «точно не можемо собі дозволити їх швидко всіх відпустити додому». Для офіцерів Міноборони шукатиме «інші підходи».
Уряд працюватиме над уникненням прогалин в особовому складі, які можуть виникнути через звільнення іноземних добровольців у Збройних Силах України. За словами Баніка, одна з проблем рекрутингу іноземців полягала в тому, що вони не знали, що потраплять у гарячу точку, що призводило до розірвання контрактів. Одна з цілей реформи війська – укласти список вимог до рекрутингових компаній, щоб добровольці з інших країн точно розуміли свої завдання та умови служби.
Міністерство оборони запустило новий механізм повернення військових після самовільного залишення частини (СЗЧ) – вже подано 80 рапортів, 22 з них – погоджено.
Оснащення та фінансування
Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський, керівник українських збройних сил, повідомив, що Україна створюватиме нові частини безпілотних систем для захисту кордону з боку Білорусі та масштабує безпілотну компоненту у складі територіальної оборони.
Військово-морські сили отримали від Нідерландів ще один протимінний корабель – шукач мін класу Alkmaar, названий на честь рейдового тральщика «Генічеськ». Командувач ВМС віцеадмірал Олексій Неїжпапа, керівник Військово-морських сил України, заявив, що «Генічеськ» посилить спроможності у протимінній боротьбі. У складі ВМС вже п’ять протимінних кораблів: «Черкаси» та «Чернігів» (класу Sandown від Великої Британії), а також «Мелітополь» та «Маріуполь» (класу Alkmaar від Бельгії та Нідерландів).
Кошти на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців знайшли всередині бюджетів Міністерства оборони, повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік.
Ситуація в Білорусі та Росії
Білоруський лідер Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує брати участь у бойових діях. Він також вибачився перед українським президентом Володимиром Зеленським за свої попередні висловлювання. Лукашенко визнав, що Білорусь «дуже вразлива військово, якщо Україна почне атакувати так само, як вона нападає на Росію», і додав: «Ми розуміємо, що багато наших солдатів загинуть. За що? Чому вони мають помирати?»
За даними CNN, що посилається на експерта з російської економіки Яніса Клюге, Росія стикається зі зростаючими проблемами із залученням нових військових для війни проти України. У першому кварталі 2026 року набір до російської армії скоротився на 20% порівняно з минулим роком, попри високі зарплати за підписання контракту на службу.
Полковник Олександр Заруба повідомив LIGA.net, що Росія рідше використовує крилаті ракети «Калібр» під час масованих атак по Україні після суттєвого послаблення Чорноморського флоту РФ. За його словами, останнім часом також не спостерігається застосування північнокорейських балістичних ракет КН-23.
