Падіння рейтингу президента РФ: вплив військових дій

Графік, що демонструє зниження показників довіри та схвалення діяльності президента Росії Володимира Путіна та уряду РФ

Реакція російського суспільства на військові дії: зниження рівня довіри

Зростання невдоволення серед громадян Російської Федерації, зумовлене сприйнятою неспроможністю Кремля ефективно реагувати на регулярні повітряні атаки з боку України, призвело до фіксації помітного зниження показників підтримки президента РФ Володимира Путіна.

Цей рівень підтримки досяг найнижчої позначки з моменту початку повномасштабного вторгнення, що відбулося у 2022 році. Дані, що підтверджують цю тенденцію, були опубліковані виданням The New York Times з посиланням на результати соціологічного дослідження, проведеного проурядовим російським Фондом Громадська думка (ФОМ) у період з 19 по 21 червня.

Ключові факти: Динаміка суспільних настроїв

  • Зафіксовано зниження показника довіри до президента Володимира Путіна на 5% за останній тиждень опитування, до 69% (з 74%).
  • Кількість респондентів, що висловили недовіру, зросла до 18%.
  • Позитивна оцінка діяльності Путіна знизилася до 71% (з 75%), тоді як негативна оцінка досягла 14%.
  • Схвалення дій уряду РФ знизилося до 44% (з 48%), тоді як незадоволення його роботою досягло 34%.

Контекст зниження показників: Крим та загрози інфраструктурі

Прискорення падіння рейтингових показників корелює з інтенсифікацією ударів Сил оборони України по військовій інфраструктурі на території Кримського півострова. Ці дії спричинили дестабілізацію повсякденного життя в регіоні, що спонукало місцеві колабораційні адміністрації запровадити режим надзвичайного стану. Сучасні соціологічні зрізи відображають зростаюче розчарування громадян РФ у можливостях російської протиповітряної оборони та нездатність Кремля гарантувати безпеку анексованих територій, які раніше позиціонувалися як захищені.

Реакція влади та інформаційний контроль

На тлі погіршення ситуації президент Володимир Путін обмежився публічною заявою щодо масштабних атак дронів, охарактеризувавши їх як спробу України «розхитати» російське суспільство. Подібні висловлювання не містили конкретних планів чи оцінок щодо забезпечення безпеки.

Поточна публікація цих даних з боку проурядового ФОМ є показовою, оскільки Кремль традиційно застосовує жорстку цензуру до соціологічних досліджень. Як зазначалося раніше, 15 травня, видання «Агентство. Новости» звертало увагу на те, що через регулярні атаки на інфраструктурні об’єкти та систематичні збої у функціонуванні великих аеропортів, далекобійні удари України почали турбувати жителів РФ значніше, ніж ситуація на лінії фронту. На кінець квітня 2026 року (згідно з джерелом) показник росіян, для яких обстріли становили головну турботу, зріс до 15%, що майже зрівнялося з 17% тих, хто виявляв інтерес до перебігу військових дій.

Цей тренд посилюється на тлі попередніх подій. Зокрема, 8 червня інша державна соціологічна служба — Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) — припинила відкриту публікацію регулярного рейтингу довіри президенту Путіну. Це рішення було прийнято після того, як реальний, внутрішній показник підтримки знизився нижче критичної позначки у 30%, досягнувши історичного мінімуму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ...

Прокрутка до верху

У ВАС Є ПИТАННЯ?