Президент Володимир Зеленський висловив можливість проведення референдуму про території в контексті потенційної мирної угоди для завершення війни. Проте, він також зазначив, що наразі конкретні кроки в цьому напрямку не плануються. Разом з тим, президент висловив готовність до активних дій до виборів.
На шляху до організації виборів стоять серйозні виклики, такі як заборона на їх проведення в умовах воєнного стану, знищена інфраструктура, необхідність верифікації списків виборців та забезпечення голосування військових і українців, які перебувають за кордоном.
Експерти ставлять запитання щодо часу, необхідного Україні для того, щоб організувати перші повоєнні вибори в демократичному і легітимному руслі. Відповідь не є тривіальною, адже повоєнні вибори в Україні стануть безпрецедентними.
Систематичний аналіз іноземного досвіду показує, що жоден з існуючих прикладів не може бути повністю застосований до українських умов. Розміри країни, виборчої інфраструктури та кількість виборців є унікальними для нашого контексту. Таким чином, перед нами постає два виміри підготовки: законодавчий і підготовчий. Перший вимір пов’язаний з регламентами, наданими у мирний час, другий — з необхідністю відповідності загальноєвропейським нормам і міжнародним стандартам.
На даний момент Верховна Рада не вносила зміни до виборчих регламентів, що означає, що відповідно до Конституції, вибори можуть бути організовані лише після скасування воєнного стану. Проте, існує і обмеження у Виборчому кодексі, яке не дозволяє проводити всі національні вибори одночасно.
Ситуація реалізму говорить про те, що умов обмеженого часу для проведення виборів може бути недостатньо для дотримання вимог міжнародних організацій, таких як Венеційська комісія та Рада Європи. Історично, організація виборів потребує щонайменше півроку. Надалі важливою є підготовка місії ОБСЄ для тривалого спостереження, що зазвичай займає близько дев’яти місяців.
Оптимальний термін підготовки виборів збігається з півроку. Проте, згідно з чинними правилами, до початку виборчої кампанії відводиться всього 60 днів на підготовку. Наявність готовності політичної інфраструктури відіграє критичну роль у виборчому процесі, адже багато аспектів залежать від політичних партій і громадських організацій.
Центральна виборча комісія, контактуючи з політичними структурами, підкреслює важливість належної підготовленості партій. У нинішніх умовах багато активістів перебувають на фронті або за кордоном, що ставить під загрозу формування комісій для проведення виборів.
Чи можна Центральній виборчій комісії (ЦВК) розпочати підготовку, поки кампанія ще не стартувала? З одного боку, ЦВК постійно працює над питаннями виборів, починаючи з 2022 року. Було створено робочі групи, які займаються організаційними, фінансовими питаннями, підготовкою списків виборців і голосуванням за кордоном.
Стан виборчих дільниць оцінюється переважно як задовільний. На контрольованих територіях лише близько 20-25% ділянок розташовані в пошкоджених будівлях. В умовах активних бойових дій в прифронтових зонах ця цифра безумовно вища, але можливість перенесення дільниць є.
Попередня модель організації виборів буде новою, адже жодні механізми не можуть ідеально підійти до специфіки поточних умов. Потреба адаптувати систему до нових реалій є очевидною.
Переходячи до організації референдуму, варто зауважити, що з точки зору виборчої інфраструктури, процеси не набагато різняться. Проте, з новими законодавчими нормами необхідно буде виконати чимало попередньої роботи. Якісь елементи вже потребують фінансування, і їх реалізація стане викликом.
Ключовою залишається усвідомлення, що референдум може бути ініційований лише парламентом, і лише в разі укладення міжнародної угоди. Відповідно до часу та ресурсів, головним завданням на сьогодні є формування чіткої нормативної бази для організації виборів та референдуму.
Підрахунок витрат, пов’язаних із організацією виборів, свідчить, що бюджет на такі заходи зріс під впливом інфляції та нових умов за інших реалій війни. Оцінки вартості виборів варіюються від 16 до 20 мільярдів гривень, в залежності від обсягів голосування за кордоном.
Станом на сьогодні, ступінь готовності та організації виборчих дільниць за кордоном знову ж таки потребує врегулювання з боку законодавця. Перед ЦВК стоїть важливе завдання — сформувати зрозумілі механізми для забезпечення роботи дільниць у інших країнах, включаючи необхідність дати чіткі інструкції щодо їх кількості та специфікацій.
Наразі, усвідомлюючи складнощі, що постають перед організаторами, ЦВК залишається в діалозі з парламентом, щоб разом рухатися до реалізації виборчої кампанії, яка відповідала б міжнародним стандартам.
