Російська Федерація інтегрувала систему оптичної навігації в ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА) типів «Герань-4» та «Герань-5». Ця система функціонує на основі орієнтації за знімками місцевості, що, за оцінками, знижує ефективність протидії засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Даний розвиток є частиною ширшого тренду адаптації військових технологій до умов активного застосування РЕБ.
Принцип дії оптичної навігації
Як зазначається у матеріалі nv.ua, інформація про впровадження нових систем була оприлюднена Сергієм Бескрестновим, позаштатним радником президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони. За його словами, Росія розпочала оснащення ударних БПЛА системою, що забезпечує їхню автономну навігацію без використання супутникових даних. Цей механізм передбачає попереднє завантаження в пам’ять безпілотника зображень ділянок місцевості, над якими планується маршрут польоту.
Під час виконання завдання дрон здійснює порівняння поточних зображень, отриманих зі своєї бортової камери, із заздалегідь завантаженими фотографіями. Такий підхід дозволяє БПЛА визначати власне місцезнаходження. Для базової орієнтації можуть бути використані стандартні знімки місцевості, доступні, наприклад, через сервіси типу Google Maps.
Вплив на засоби радіоелектронної боротьби
Ключова особливість цієї технології полягає в її стійкості до впливу засобів РЕБ. Сигнали, призначені для придушення супутникової навігації та збиття з курсу апаратів, що використовують GPS/ГЛОНАСС, не мають впливу на дрони з оптичною навігацією. Це нівелює один із традиційних методів протидії БПЛА.
Історичний контекст та перспективи розвитку
Зазначена технологія не є новою для російського військово-промислового комплексу. Вона вже застосовувалася на менших дронах, таких як «Молния», «V2U» та «Ланцет». Нещодавнє виявлення аналогічної системи на ударних БПЛА «Герань-4» та «Герань-5» свідчить про її масштабування. Ця система функціонує на польотному контролері, відомому під назвою «Сусанін».
Сергій Бескрестнов прогнозує активний розвиток таких навігаційних систем протягом наступного року. Він передбачає їхнє впровадження у дрони середньої та великої дальності, а також у дешеві крилаті ракети.
Супутні спостереження щодо російських БПЛА
- 5 жовтня Сергій Бескрестнов демонстрував можливий вигляд Mesh-ретрансляторів, які можуть забезпечувати зв’язок для російських БПЛА «Шахед» під час польоту над територією України.
- 3 жовтня він висловив припущення, що Росія може використовувати Mesh-ретранслятори в Києві для управління «Шахедами» в режимі реального часу та коригування їхніх цілей.
