Адаптація паливної політики Росії: запровадження субсидій та експортних обмежень
Заходи, запроваджені державою-агресором, є реакцією на системні виклики у сфері забезпечення паливом.
Російський уряд ухвалив рішення про компенсацію компаніям різниці між експортною та внутрішньою ціною палива, що імпортується. Раніше цей механізм застосовувався виключно до бензину. Поширення його дії на дизельне пальне свідчить про зростання ризиків у цьому сегменті.
Витрати російського бюджету на компенсації в рамках демпферного механізму становлять 200-250 мільярдів рублів (еквівалент 2,5-3 мільярдів доларів США) щомісяця, як зазначає російський економіст Микола Корженевський. За підрахунками аналітичного агентства Bloomberg, у червні ці виплати досягли 2,7 мільярда доларів США.
8 липня уряд держави-агресора запровадив повну заборону на експорт дизельного палива. Метою цього рішення було збільшення поставок на внутрішній ринок країни.
Дефіцит палива: причини та наслідки
Дефіцит пального на території Росії спричинений масованими ударами України по нафтопереробних заводах. Цілями стали щонайменше 24 із 34 великих російських НПЗ. За останні 100 днів українські сили здійснили близько 50 атак на об’єкти паливної інфраструктури Російської Федерації, і ця діяльність триває, згідно з підрахунками Bloomberg, що ґрунтуються на офіційних заявах обох сторін.
У липні середньодобові обсяги переробки нафти на російських нафтопереробних заводах знизилися до 3,91 мільйона барелів. Цей показник є найнижчим з березня 2005 року.
Внаслідок ситуації, 1 липня агентство Reuters повідомило про початок імпорту бензину з Індії до Росії. Додатково, Казахстан погодився на передачу Росії 50 000 тонн бензину протягом липня та серпня як гуманітарну допомогу.
На вересень 2026 року в Росії заплановані вибори до Державної думи.
