Стенограма бесіди між російським президентом Володимиром Путіним та екс-президентом США Джорджем Бушем-молодшим в 2001 році вказує на те, що Путін фактично звертався до Буша з проханням про включення Росії до НАТО. В рамках цієї розмови, що була нещодавно розшифрована і опублікована, російський лідер спирався на заяву Буша про те, що Росія не є ворогом Сполучених Штатів. Цей аргумент став основою для обговорення потенційного приєднання Росії до Празького Альянсу.
Володимир Путін підкреслив, що ідеї про майбутнє, які він приписував Бушу, є важливими. Він описав Росію як європейську та багатонаціональну країну на зразок США, висловлюючи сподівання на можливе союзництво. Проте, підкреслене ним почуття виключення Росії з НАТО свідчить про глибше занепокоєння.
Лідер Кремля висловив думки, що Росія відчуває себе на зовнішній межі альянсу. Зазначивши історичний момент, він нагадав, що ще в 1954 році Радянський Союз подав заявку на вступ до НАТО і мав документ, який це підтверджує. У відповідь на це Буш констатував, що альянс на той час відхилив цю пропозицію, наводячи конкретні причини, серед яких були питання до співпраці з Австрією та Німеччиною, а також потреба в роззброєнні.
У той час як Буш ставив під питання практичність членства Росії у НАТО, Путін не залишав осторонь і питання України. Він пропонував, що з огляду на те, що одна третина населення України є росіянами, а значна частина людей виступає проти вступу до НАТО, можливість приєднання України до Альянсу виглядала малоймовірною.
Ця розмова свідчить про складність міжнародних відносин і прагнення не тільки до партнерства, але й до вирішення питань, які, здавалося б, завжди лежать між країнами. На тлі обіцяних союзів, взаєморозуміння і шляхи до співпраці виявляють свою неоднозначність, залишаючи відкритими питання про відповідальність та дію між державами.
