Скасування санкцій з боку США щодо компаній, що постачають обладнання для російського військово-промислового комплексу, здається, є частиною тонкої гри, що поєднує незначне заохочення із суттєвішим тиском, притаманним адміністрації Дональда Трампа, зокрема, в енергетичному секторі Росії.
Експерти вважають, що деякі представники фірм, які були виключені зі списку санкцій, могли перейти в активну лобістську діяльність, щоб захистити власні інтереси, звертаючись до високопосадовців у США та Росії, які ведуть переговори. Взаємодія між Кирилом Дмітрієвим, спецпредставником Кремля, Стівом Вітковффом, спецпосланцем президента США, і Джаредом Кушнером, зятем Трампа, могла містити в собі елементи особистих інтересів або лобізму.
Олексій Мельник пояснює, що зняття санкцій із окремих російських компаній може бути елементом стратегії адміністрації Білого дому, орієнтованої на балансування тиску й поступок. Трамп продемонстрував свою здатність вводити суворі санкції, але в цьому контексті можуть з’являтися й незначні компенсації.
Ще одним можливим поясненням дій Міністерства фінансів США є стандартна бюрократична процедура, пов’язана з ліквідацією підсанкційної компанії, яка, можливо, перестала існувати. За словами експерта, Росія може використовувати тактику ліквідації підсанкційних фірм, створюючи нові компанії з аналогічними функціями та особами.
Тем не менш, Мельник підкреслює, що рішення Мінфіну США не слід розглядати як відверте бажання адміністрації Трампа послабити режим Путіна. Заяви про те, що США можуть виявляти прагнення полегшити життя російському військово-промисловому комплексу, є перебільшенням.
Нагадаємо, 18 грудня Міністерство фінансів США оголосило про скасування санкцій стосовно кількох фірм, які раніше постачали заборонене обладнання в Росію, зокрема для її військово-промислового комплексу, причини якого залишаються нез’ясованими.
У переліку компаній виявилися кіпрська Veles International Limited, фінська Hi-Tech Koneisto, дубайська 365 Days Freight Services FZCO та турецька Etasis, що здійснювали експорти до російського ВПК. Також, турецька CPS Proses Kontrol Urunleri Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi постачала німецькі та американські верстати оборонному підряднику Росії.
Однак адміністрація Трампа продовжує утримувати жорсткий тиск на Росію, зокрема через санкції, введені в жовтні проти двох найбільших нафтовидобувних компаній – “Роснефть” та “Лукойл”. Ці обмеження змушують “Лукойл” шукати інвесторів за кордоном. Санкції стали відповіддю на відмову Путіна від участі у зустрічі з Трампом у Будапешті.
17 грудня з’явилася інформація від агентства Bloomberg, що адміністрація Трампа готує нові санкції проти російського енергетичного сектору у випадку, якщо Путін не підтримає намічений мирний план, в якому активно бере участь американська сторона.
