Позиція України щодо «тіньового флоту» Росії
26 червня 2024 року Україна офіційно заявила про можливість розгляду суден російського так званого «тіньового флоту» як законних військових цілей. Ця позиція була викладена у листі, направленому до Міжнародної морської організації (ІМО) — спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй, що відповідає за безпеку судноплавства та запобігання забрудненню моря.
- Віцепрем’єр-міністр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олексій Кулеба ініціював звернення до ІМО.
- У листі міститься питання щодо винятково комерційного характеру діяльності цих суден.
- Росія раніше звинуватила Україну в «тероризмі» через атаки на судна.
- «Тіньовий флот» РФ сформовано для обходу міжнародних санкцій.
- Цей флот транспортує значні обсяги нафти та нафтопродуктів, що фінансує російський бюджет.
Офіційне звернення та обґрунтування
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр та міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України, посада якого передбачає координацію державної політики у цих сферах, наголосив у листі, що діяльність російських танкерів має вирішальне значення для формування бюджету Російської Федерації та продовження її військових зусиль. Він зазначив, що функціонування таких суден не може розглядатися виключно як звичайні комерційні операції, як зазначається у матеріалі Financial Times, журналісти якого ознайомилися з текстом звернення. Медіа про судноплавство і морське страхування Lloydʼs List першим повідомило про цей лист 29 червня.
Взаємні звинувачення у морських атаках
На початку червня 2024 року Російська Федерація також звернулася до ІМО, звинувативши Україну в «тероризмі». Причиною стало березневе ураження підсанкційного російського газового танкера Arctic Metagaz у Середземному морі, внаслідок чого виникла пожежа, судно втратило керованість, а екіпаж був змушений його залишити. За версією російської сторони, з 2022 року Україна атакувала понад 200 комерційних суден.
У відповідь на ці заяви, лист Олексія Кулеби навів дані про атаки Росії на торговельні судна, зафіксувавши 59 таких випадків. Серед прикладів згадується турецьке вантажне судно MV Victress, яке після великої пожежі на містку стало непридатним для судноплавства. Також постраждало німецьке судно Helga, яке транспортувало 25 тисяч тонн кукурудзи до Чорноморська Одеської області, також через пожежу. Ця дискусія відображає розширення сфери морських операцій у контексті військового конфлікту, а також використання економічних механізмів для його фінансування.
Формування та функціонування «тіньового флоту»
Формування «тіньового флоту» Росією є прямим наслідком міжнародних санкцій, запроваджених після її повномасштабного вторгнення в Україну. У грудні 2022 року члени «Великої сімки», а також Австралія та Європейський Союз встановили обмеження цін на російську нафту на рівні 60 доларів США за барель. З 5 лютого 2023 року були введені цінові стелі на російські нафтопродукти: 100 доларів для дизелю та 45 доларів для різних мастил.
Для обходу цих обмежень Росія почала формувати «тіньовий флот», що складається переважно зі старих танкерів. Ці судна часто вимикають маячки для уникнення систем стеження. Оперує ними здебільшого російська державна компанія «Совкомфлот».
За даними морської розвідувальної компанії Windward, після березневого інциденту жоден російський танкер для зрідженого природного газу не проходив Середземним морем.
Масштаби та економічне значення
За підрахунками The Guardian від вересня 2023 року, російський «тіньовий флот» налічує близько 600 суден. Вони перевозять переважно сиру нафту, нафтопродукти та зріджений природний газ (ЗПГ), забезпечуючи 70% російського нафтового експорту та приблизно 10% світового флоту «мокрих вантажів». Завдяки цьому флоту Російська Федерація транспортує майже 1,7 мільйона барелів нафти щодня, що генерує значні прибутки для державного бюджету.
У травні цього року до складу «тіньового флоту» РФ увійшли ще чотири танкери, які раніше належали Оману. Ці судна також залучені до перевезення ЗПГ.
