- 14 жовтня Київ зазнав ракетного удару п’ятьма балістичними ракетами.
- Відсутність попередження від партнерів підтвердив Президент України Володимир Зеленський.
- Американські супутники раннього попередження фіксують пуски ракет протягом 10-20 секунд.
- Дані з Колорадо надходять до українських систем «Віраж-Планшет» та Delta через європейські вузли, забезпечуючи до 6-10 хвилин для реагування.
- Американська сторона пояснила відсутність попередження несприятливими погодними умовами над Брянськом.
- Українська сторона вважає це пояснення недостатнім.
- Юрій Ігнат, речник Повітряних сил України, зазначав, що дані від партнерів іноді не надходять з технічних причин.
- Інцидент стався через два дні після попередження про можливе припинення розвідданих у відповідь на удари по НПЗ, як повідомляли видання Axios та Financial Times.
- Обмін розвідданими між США та Україною триває, проте система раннього попередження може бути вибірково призупинена.
- Президент Зеленський запропонував зустріч для прояснення ситуації та запобігання її повторенню.
- Європа не має власної супутникової системи раннього попередження, покладаючись на американські можливості.
Інцидент 14 жовтня: відсутність раннього попередження
14 жовтня Київ зазнав атаки п’ятьма балістичними ракетами. Запуску передували вибухи, після яких пролунала сирена повітряної тривоги. Відсутність раннього попередження про цю атаку була підтверджена Президентом України Володимиром Зеленським.
Система раннього попередження функціонує на основі даних, отриманих від американських супутників. Ці супутники здатні фіксувати факел ракетного двигуна протягом 10-20 секунд після пуску. Отримана інформація з космічних станцій у Колорадо, через європейські вузли, передається безпосередньо до українських систем «Віраж-Планшет» та Delta. Це дозволяє оголосити тривогу до того, як ракета з’явиться на радіогоризонті, забезпечуючи запас часу від 6 до 10 хвилин, необхідний для евакуації населення до захисних споруд.
Пояснення та контекст
Як зазначається у матеріалі [Politico] з посиланням на джерела, американська сторона пояснила відсутність попередження несприятливими погодними умовами. Зокрема, йшлося про хмарність над Брянськом, яка могла вплинути на роботу супутника на геостаціонарній орбіті, розташованого на відстані 36 000 кілометрів. Українська сторона не вважає це пояснення достатнім.
Юрій Ігнат, речник Повітряних сил України, відомства, що відповідає за захист повітряного простору країни, зазначив, що випадки ненадходження даних від партнерів трапляються, і це може бути зумовлено технічними причинами. Однак цей інцидент стався через два дні після того, як, за інформацією видань [Axios] та [Financial Times], Віткофф та Кушнер під час зустрічі у Маямі попереджали про можливе припинення надання розвідданих у разі продовження ударів по нафтопереробних заводах. Збіг цих подій залишається без офіційних пояснень за межами Вашингтона.
Диференціація обміну розвідданими
Дональд Трамп, колишній Президент США, перед вильотом до Аляски, на запитання журналістів заявив, що допомога не припинялася. Андрій Сибіга, заступник керівника Офісу Президента України, у Варшаві підтвердив продовження обміну даними. Обидві заяви відображають реальність, що обмін розвідданими не є бінарним процесом.
Існує потік даних щодо аеродромів, кораблів та стратегічної авіації, а також окремий канал раннього попередження про ракетні пуски. Можливе збереження першого каналу при тимчасовому призупиненні другого, що формально не означає повного відключення обміну. У відповідь на ситуацію, Президент Зеленський публічно заявив про відсутність попередження та запропонував зустріч Віткоффу і Кушнеру найближчими днями. Ця пропозиція розглядається як запит на прояснення обставин інциденту та розробку механізмів для запобігання його повторенню.
Залежність та пошук альтернатив
Наразі відсутні альтернативні системи раннього попередження про ракетні пуски. Європейські країни мають радари дальнього виявлення, проте власна супутникова система попередження не була розроблена і традиційно базувалася на американських спроможностях. Навесні , коли Сполучені Штати тимчасово припиняли надання даних, Велика Британія надавала підтримку, використовуючи власні джерела інформації, але кожну порцію даних доводилося перевіряти на предмет американського походження.
Для України, у контексті поточної війни, розвіддані є критично важливими для забезпечення безпеки цивільного населення, перш ніж для планування дальніх ударів. Тому від Вашингтона очікується не лише запевнення, а й детальний розбір цього випадку та досягнення домовленості, що канал раннього попередження не стане предметом торгу. Запропонована Президентом Зеленським зустріч має на меті саме це. Паралельно розглядається можливість посилення європейських спроможностей, зокрема, шляхом встановлення додаткових радарів ближнього виявлення, що дозволить компенсувати втрачені хвилини іншими засобами. Суть питання виходить за межі метеорологічних факторів над Брянськом.
