У Міністерстві закордонних справ Китаю відзначили свою чітку позицію проти односторонніх санкцій, які не лише порушують норми міжнародного права, але й не одержали схвалення Ради Безпеки ООН. Речник зовнішньополітичного відомства Китаю Го Цзякунь, коментуючи наміри Європи надати репараційний кредит Україні за рахунок заморожених російських активів, підкреслив важливість забезпечення довіри у бізнес-середовищі. Він зауважив, що для вирішення української кризи усі учасники мають прагнути створити позитивну атмосферу, що сприяє мирним переговорам, а не провокує нові напруження.
У той же час, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн проголосила необхідність знайти 90 мільярдів євро для України на 2026 і 2027 роки. Вона зазначила, що існує кілька шляхів фінансування, включаючи використання репараційного кредиту на основі російських активів та спільні запозичення ЄС. Важливість цього питання, за її словами, вимагає від союзників визначитися з остаточним рішенням до кінця поточного тижня.
У цьому контексті Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо фіскальної політики Бельгії, закликаючи до більш уважного підходу до витрат, аби уникнути ризиків, пов’язаних із швидким зростанням боргової динаміки. Більшість заморожених російських активів зосереджено в бельгійському депозитарії Euroclear, що додає додаткових складнощів до обговорюваної теми.
Обрані рішення, їх можливі наслідки, відповідальність учасників та результати даної ситуації визначають не лише фінансову політику, але й геополітичні відносини між ключовими гравцями на міжнародній арені. Врешті-решт, спрямування зусиль на мирне врегулювання, а не на ескалацію конфлікту, повинно стати головним пріоритетом для всіх учасників процесу.
