- У 2024 році Україна зафіксувала втрати у розмірі близько 1,2 мільярда доларів США.
- Причини втрат: шахрайство, розтрати коштів та неналежне управління у сфері оборонних закупівель.
- Інформація базується на даних урядових перевірок та судових документів, аналізованих виданням The New York Times.
- Приклади включають постачання бракованих мінометних снарядів, обрання найдорожчого посередника для турецьких ракет та укладання контрактів з компаніями, що мали історію невиконання зобов’язань.
- Аудити охоплюють періоди 2024 та 2025 років.
У 2024 році Україна зазнала фінансових втрат, що оцінюються у близько 1,2 мільярда доларів США. Ці втрати пов’язані з виявленими випадками шахрайства, розтрат та неналежного управління у сфері оборонних закупівель. Про це йдеться у матеріалі The New York Times під назвою “В Україні шахрайство та розтрати винагороджуються новими контрактами на постачання зброї”. Вказані факти базуються на урядових аудиторських звітах та судових документах.
Ця практика висвітлює системні недоліки у механізмах контролю та прийняття рішень щодо постачальників військового майна.
Ситуація з Павлоградським хімічним заводом
Видання зафіксувало інцидент, пов’язаний із постачанням тисяч бракованих мінометних снарядів українській армії. Продукція, вироблена Павлоградським хімічним заводом, виявлялася несправною під час бойових дій: снаряди або вилітали з пускових труб, або падали, не детонуючи.
Директора підприємства Леоніда Шимана згодом заарештували за звинуваченнями у корупції. Однак, згідно з урядовими перевірками, отриманими The New York Times, навіть після виявлення бракованого озброєння Агенція оборонних закупівель України (державна установа, відповідальна за забезпечення Збройних Сил) продовжувала укладати нові контракти із цим заводом.
The New York Times зазначає, що пан Шиман перебував під слідством антикорупційних органів, зокрема за звинуваченнями у розтраті та шахрайстві, коли виграв свій перший контракт на постачання мінометів. Уряд уклав угоду на 280 мільйонів доларів у період, коли він перебував під заставою у справі про корупцію. Аудитори зафіксували, що Павлоградський хімічний завод спочатку повідомив про відсутність виробничих потужностей для виконання замовлення, але згодом без пояснень змінив дані про свої можливості. При цьому урядові аудитори не виявили жодних доказів перевірки спроможності заводу виконати це замовлення.
Після початку надходження бракованих мінометів, аудитори зазначили, що Агенція оборонних закупівель не зробила належних висновків. Замість цього, заводу було надано додаткові замовлення, включаючи контракт на постачання майже всіх 122-міліметрових артилерійських снарядів для військових на 2025 рік. У серпні Леоніда Шимана засудили до п’яти років ув’язнення за організацію схеми продажу вибухівки за завищеними цінами.
Загальні аудиторські висновки
Урядові аудиторські звіти та судові документи свідчать, що 7 із 10 найбільших військових підрядників України отримали нові замовлення, незважаючи на наявність відкритих кримінальних проваджень за фактами шахрайства, невиконання раніше укладених угод або арешти керівників за корупцію.
Конфіденційні перевірки, проведені Державною аудиторською службою (центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний фінансовий контроль) та внутрішнім аудиторським підрозділом Міністерства оборони (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оборони), виявили, що тривожні сигнали щодо військових закупівель залишаються поза увагою. Завищення цін або невиконання зобов’язань рідко мають наслідки. Аудитори ідентифікували 18 компаній, які уклали угоди, незважаючи на невиконання попередніх домовленостей; шість із цих компаній не виконали жодного контракту.
Внутрішні урядові перевірки показали, що 126 мільйонів доларів із загальної суми втрат у 2024 році були втрачені через ігнорування вигідніших пропозицій та переплату за озброєння. В одному з випадків компанії продовжують судову тяганину щодо долі щонайменше 100 мільйонів доларів передоплати за угодою, яка не відбулася.
Випадок із закупівлею турецьких ракет
Агенція оборонних закупівель у 2024 році оголосила тендер на сотні мільйонів доларів для придбання ракет до реактивної артилерії. У процесі закупівлі турецьких артилерійських ракет АОЗ обрала найдорожчу з трьох пропозицій. Три компанії надали цінові пропозиції: 4200, 4600 та 5100 доларів за одиницю. Всі ракети були ідентичними, вироблені на одному заводі в Туреччині.
Турецький виробник Arca Defense запропонував найнижчу ціну, що вказувало на можливість прямої закупівлі з заводу. Проте контракт був укладений з дочірньою компанією Czechoslovak Group, чеського холдингу, яка запропонувала найвищу ціну. Аудитори не виявили обґрунтування для такого рішення. Рішення про закупівлю через посередника збільшило витрати України на ракети орієнтовно на 130 мільйонів доларів.
Ситуація зі “Спецтехноекспортом”
У 2024 році Агенція оборонних закупівель прагнула придбати ракети радянського зразка у сербського виробника. Через політику Сербії Україна мала використовувати ланцюжок посередників. Уряд уклав контракт з українською державною компанією з постачання зброї — “Спецтехноекспортом”.
За даними аудиторів, ця компанія мала історію невиконання контрактів, а її керівників підозрювали в розкраданні та відмиванні коштів. Антикорупційні органи також публічно розслідували можливе розкрадання коштів та відмивання грошей колишніми керівниками компанії.
Аудитори також зазначили, що “Спецтехноекспорт” не мав сербської експортної ліцензії на ракети. Замість ліцензії компанія надала “гарантійний лист” від військової розвідки України. Аудитори визначили, що таке привілейоване становище не мало юридичного обґрунтування та надавалось попри історію невиконання зобов’язань цією компанією.
Згодом “Спецтехноекспорт” уклав субпідрядний договір з американською зброярською компанією Regulus Global. Цей контракт був одним із кількох, укладених між Regulus Global та “Спецтехноекспортом”, на загальну суму 1,7 мільярда доларів. Однак угода щодо постачання ракет не була реалізована.
На початок 2025 року “Спецтехноекспорт” став найбільшим боржником перед закупівельною агенцією, маючи більше невиконаних контрактів, ніж будь-який інший постачальник. Уряд України подав до суду на “Спецтехноекспорт” із вимогою сплати пені за прострочені штрафи та відсотки. У відповідь “Спецтехноекспорт” висунув фінансові вимоги до Regulus Global.
