Проблема морського експорту зерна
Поточна ситуація з експортом українського зерна характеризується комплексом викликів, пов’язаних із військовими діями та логістичними обмеженнями. Це призводить до зниження обсягів вивезення продукції, падіння внутрішніх цін та збільшення витрат аграріїв. Наслідки цих подій поширюються на міжнародні відносини та регіональну економіку.
- Морські атаки: цивільне торгове судно Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозило українську кукурудзу з порту Чорноморськ, зазнало ракетного удару. Одна ракета влучила у правий борт, спричинивши пожежу. Вісім членів екіпажу було врятовано. Дев’ятеро моряків з Індії та Сирії, а також український морський лоцман загинули. Пошкоджене судно перекинулося та затонуло . Зруйнований цивільний суховантаж Golden Leo після російського ракетного удару, , як зазначається у матеріалі babel.ua.
- Зміна тактики: З Росія розпочала систематичні атаки на портові термінали, залізничну інфраструктуру та цивільні судна, що прямують до українських портів або виходять з них. За період з по було атаковано понад 50 суден, загинуло близько 30 людей.
- Економічні наслідки: У перші два тижні експорт зерна знизився на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, який відповідає за формування державної політики у сфері агропромислового комплексу, без відновлення морського експорту Україна може не вивезти понад 30 мільйонів тонн зерна й олійних, а прямі втрати галузі сягнуть 1,5–3 мільярдів доларів США.
- Логістичні рішення: Відповіддю на блокування морських шляхів стало використання альтернативних маршрутів, зокрема через Дунайські порти та «Шляхи солідарності», ініційовані Єврокомісією, виконавчим органом Європейського Союзу, у .
Еволюція стратегії морського експорту України
З початку повномасштабного вторгнення Росії, морські порти України та підходи до них були заблоковані військовим флотом. Це майже повністю зупинило морський експорт.
У , за посередництва ООН, міжнародної організації, та Туреччини, Україна і Росія погодили зернову угоду. Вона передбачала створення гуманітарного морського коридору, що дозволило експортувати українське зерно з трьох портів Одеської області: Одеси, Чорноморська та Південного. Завдяки цій угоді комерційне судноплавство відновилося.
У Росія вийшла із зернової угоди та заявила про потенційні атаки на цивільні судна, що прямують до українських портів. Після цього почалися удари по портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України. Україна у відповідь здійснила удари по російському флоту та у відкрила власний морський коридор уздовж узбережжя країн НАТО — Румунії та Болгарії. Цей маршрут дозволив поступово відновити морський експорт.
Вплив зміни тактики на судноплавство
У Росія змінила тактику, зосередившись на систематичних ударах ракетами та дронами по портовій та залізничній інфраструктурі, а також по цивільних суднах, що використовують українські порти. Ця діяльність призвела до відмови частини іноземних судновласників від заходів до українських портів. Зокрема, Maersk, велика міжнародна судноплавна компанія, призупинила свій сервіс через Чорноморськ, а Hapag-Lloyd, інша велика транспортна компанія, тимчасово припинила заходи до Чорноморська, Одеси та Південного.
Наслідком є обмеження судноплавства у портах Великої Одеси: наразі щодня туди заходить і виходить лише по три-чотири судна. Це безпосередньо вплинуло на експорт зерна, спричинивши значне падіння обсягів.
Зруйнований атакою БпЛА термінал «Кернел» у порту Чорноморськ, . росіяни вдарили по судну AYA, що перевозило зерно з українського порту Чорноморськ до Єгипту. На фото члени екіпажу прибирають наслідки атаки. Пожежники ліквідують наслідки удару РФ по цивільному судну під прапором Того в порту Одещини, .
Альтернативні маршрути та їхні обмеження
Шляхи солідарності та Молдова
З діє мережа об’їзних маршрутів «Шляхи солідарності», що пролягає через Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину та Молдову. За чотири роки цими шляхами було експортовано близько 230 мільйонів тонн вантажів. Проте станом на лише близько 20% українського зернового експорту здійснювалося цими шляхами, оскільки морські перевезення є швидшими та дешевшими.
прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який очолює уряд України, досяг домовленості з прем’єром Молдови Василе Тофаном, керівником уряду Молдови, щодо транзиту українського зерна залізницею через Молдову до румунського порту Констанца. Вибір Молдови обумовлений коротшою відстанню до Констанци, невисоким завантаженням залізничної мережі Молдови (близько 20% потужності, за оцінкою національного залізничного оператора Молдови CFM) та можливістю використання українських вагонів для транзиту.
Після атаки РФ пункт пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією відновив свою роботу .
Проте вартість транзиту через Молдову для українських вантажів приблизно на 35% вища, ніж для молдовських. Хоча молдовський уряд оцінює потенційний дохід від транзиту в кілька мільйонів євро, а президентка Молдови Майя Санду, глава держави, підтримує транзитну угоду, вона викликала спротив з боку молдовських аграріїв. Їхні протести, підтримані асоціацією «Сила фермерів», пов’язані з ризиками для внутрішнього ринку та потенційним обвалом цін на зерно.
Новопризначений прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан на зустрічі з представниками асоціації «Сила фермерів», .
Молдова у удвічі знизила тариф на перевезення українських вантажів залізницею, що діє з до кінця року. Уряд Молдови підтримав законопроєкт про відновлення ліцензування імпорту зерна й олійних до , що відокремлює транзит від імпорту та має на меті захист внутрішнього ринку.
Румунський напрямок: інфраструктурні обмеження
Збільшення українського транзиту через Румунію призвело до напруги серед румунських трейдерів. Через різну ширину залізничних колій (українські та молдовські ширші за європейські) на кордоні зерно потребує перевантаження у румунські вагони. Це створює дефіцит вільних вагонів та місця на терміналах у порту Констанца.
Румунські трейдери заявляють, що частина транспортних потужностей заброньована для українського зерна, що може призвести до нестачі вагонів для власного врожаю та ризиків невиконання контрактів. Перевезення вантажівками є дорожчим. Проте румунська компанія Unicom Tranzit на зустрічі з «Укрзалізницею» зазначила, що вільних вагонів європейської колії для української продукції немає, оскільки вони задіяні у перевезенні румунського зерна. У порту Констанца пріоритет надається румунським потягам. Це призводить до очікування потягів на приймання від двох-трьох до семи днів.
Вантажний склад, сформований з європейських вагонів-хоперів, які перевозять, зокрема, зерно. Оскільки українська залізниця має ширшу колію, а європейська — стандартну, на кордонах або сухопутних терміналах зерно перевантажують або ж змінюють візки вагонів, після чого такі потяги прямують європейською територією. Процес перевалки і транспортування зернових вантажів на залізничному терміналі.
Дунайські порти: вплив природних факторів
Дунайські порти Ізмаїл і Рені, які значно збільшили перевалку зерна після початку повномасштабної війни, зіткнулися з проблемою обміління річки. Через посуху рівень води в Дунаї на території Румунії досяг найнижчого показника з . Це обмежує завантаження барж, вимагаючи кількох рейсів для перевезення того ж обсягу вантажу, що збільшує час та вартість логістики. Станом на кінець біля Сулінського каналу утворилася черга з близько 80 суден.
Низький рівень води в Дунаї поблизу Русе, Болгарія, . Через обміління річки на поверхні оголилися доісторичні рештки, зокрема фрагменти щелепи мамонта.
Російські атаки також поширюються на дунайську інфраструктуру. У ніч проти російські дрони атакували Ізмаїл і Рені, пошкодивши портову інфраструктуру. під удар потрапили експортні об’єкти на Одещині та автомобільний поромний пункт пропуску Орлівка на кордоні з Румунією, що призвело до його тимчасової зупинки.
У ніч на російські БпЛА атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка» на українсько-румунському кордоні.
Перспективи та міжнародні ініціативи
Жоден із зазначених альтернативних маршрутів не здатний повністю замінити пропускну спроможність портів Великої Одеси через меншу пропускну спроможність, вищу вартість логістики та залежність від інфраструктурних, природних та безпекових факторів.
Речниця Єврокомісії повідомила, як зазначається у матеріалі babel.ua, що Єврокомісія спільно з Україною та сусідніми країнами працює над збільшенням пропускної спроможності «Шляхів солідарності», вважаючи дунайський коридор найперспективнішою альтернативою.
Туреччина, зі свого боку, підготувала план безпечного проходу зерна Чорним морем та обговорює його з Україною та Росією з метою укладення нової угоди, аналогічної зерновій угоді . Проте МЗС Росії наразі не бачить підстав для такої угоди.
