Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп ухвалив рішення запросити лідерів Казахстану та Узбекистану на саміт “Великої двадцятки”, що відбудеться наступного року. Цей крок став результатом двох продуктивних телефонних розмов Трампа з президентами Касимом-Жомартом Токаєвим та Шавкатом Мірзійоєвим.
У бесідах обговорювалася актуальність мирного врегулювання наявних конфліктів, а також необхідність поглиблення торговельних зв’язків і співпраці між їхніми країнами. Відзначаючи добрі відносини з обома державами, Трамп підкреслив важливість участі їхніх лідерів у саміті G20, який пройде в Маямі. Таке запрошення не лише відображає прагнення до співпраці, а також свідчить про розширення ролі Центральної Азії на світовій арені.
Однак у контексті майбутнього саміту варто згадати про попередні заяви Трампа, у яких він висловив сумнів щодо доречності участі Південної Африки в заході. Президент США акцентував увагу на ситуації, що склалася в цій країні, вважаючи, що вона некоректно обходиться з питаннями землеволодіння. Крім того, Трамп звинуватив ПАР у непорядності під час церемонії завершення попереднього саміту, що додало негативного забарвлення до її міжнародного статусу.
Ці події вказують на зростаючу тенденцію персоналізації міжнародних відносин, що може призвести до значних змін у традиційній дипломатії. Як наслідок, майбутній саміт G20 обіцяє стати не лише платформою для дискусій з економічних питань, а й важливим моментом у формуванні нових альянсів та світоглядів. Така динаміка знову порушує питання про протокол і рівень участі різних держав у глобальному діалозі.
