“`html
Ключові факти щодо нового законодавства
- Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11520 про публічні закупівлі з вимогою локалізації цивільних товарів для ЗСУ.
- Норми набудуть чинності через 9 місяців після офіційного оприлюднення та діятимуть до 31 грудня 2032 року.
- Обов’язкова локалізація поширюється на транспорт, засоби розмінування, бронежилети, шоломи та інші категорії товарів.
- Зміни передбачають посилення контролю, виключення штучного завищення локалізації та юридичну відповідальність учасників закупівель.
Юридичне закріплення локалізації у публічних закупівлях
Верховна Рада України затвердила в другому читанні законопроєкт №11520 «Про публічні закупівлі», що запроваджує обов’язкову локалізацію цивільних товарів, призначених для потреб Збройних сил України. Відповідно до тексту документа, вимоги щодо частки української складової будуть дотримуватись на всіх етапах закупівель, а контроль за цим процесом отримає новий організаційно-правовий механізм.
Набрання чинності документа передбачено через 9 місяців після його офіційного опублікування. Цей період покладено на Кабінет Міністрів для адаптації відповідних технічних систем та нормативно-правової бази.
Закон діятиме до 31 грудня 2032 року, що визначає часові межі застосування норм локалізації в оборонних закупівлях.
Розширення асортименту товарів із вимогою локалізації
Закон поширює вимоги локалізації на такі категорії цивільних товарів як автобуси, трали, продукція легкої промисловості. До цього переліку додано засоби розмінування, бронежилети, шоломи та інші оборонні товари.
Уряд отримав повноваження розширювати цей перелік за умови погодження з парламентським Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Це створює гнучкість у реакції на потреби оборонної сфери та подвійного призначення.
Системні модифікації контролю та методології оцінки локалізації
- Визначення локалізації базуватиметься на виробничій собівартості, що унеможливлює маніпуляції з показниками через фіктивні послуги або маркетингові операції.
- Країна походження товару визначатиметься за місцем фактичного виготовлення, а не за юридичною адресою компанії-постачальника.
- Повноваження Державної аудиторської служби розширено: вона отримує право перевіряти дотримання норм локалізації на всіх етапах закупівель та ведення Реєстру локалізації.
- Запроваджується робота спеціальної Комісії для розгляду порушень у сфері локалізації, а також встановлюється юридична відповідальність для замовників і постачальників.
Поріг вартості закупівель та графік підвищення локалізації
Для зменшення адміністрування дрібних закупівель мінімальний поріг для обов’язкової локалізації підвищено з 200 тисяч до 1 мільйона гривень. Це призводить до фокусування зусиль на більших тендерах із вагомим ефектом для промисловості.
У 2024 році частка української складової встановлена на рівні 30%. Наступне підвищення до 35% заплановано на 2027 рік, а до 40% — на 2028 рік. Динаміка нарощування вказує на поступове посилення вимог, що стимулює розвиток локального виробництва.
Передумови розвитку списку продукції з імпортозаміщення
У 2023 році Кабінет Міністрів уточнив та розширив перелік продукції, що підпадає під імпортозаміщення. Базовий список із більш ніж 100 позицій доповнено 25 новими, серед яких товари легкої промисловості, машинобудування і електротехніки.
У підсумку вимоги локалізації застосовуються до транспортних засобів (залізничного, міського), комунальної техніки, енергетичного обладнання, кабельно-провідникової продукції, електротехнічних товарів та виробів легкої промисловості.
Практичні наслідки для системи закупівель оборонного призначення
Прийняття законодавства формалізує розподіл обов’язків у сфері локалізації та запроваджує чіткі критерії контролю, із фокусом на реальне виробництво в Україні. Чіткість вимог і строки адаптації дозволяють системі публічних закупівель працювати прозоро та з мінімізацією ризиків порушень.
Таким чином закон сприяє підвищенню рівня самостійності оборонної промисловості та забезпечує засади для послідовного розвитку національної складової в оборонних поставках.
“`
