На платформі Верховної Ради України опублікована петиція, що закликає до створення тимчасової слідчої комісії з метою дослідження можливих загроз національній безпеці, які можуть бути пов’язані з діяльністю народної депутатки Мар’яни Безуглої. Автором цієї петиції є Євген Олексенко, який вказує на ймовірний систематичний характер публічної активності Безуглої проти Збройних сил України в період з 2022 по 2024 роки. Попри те, що зазначена діяльність може бути розцінена як особиста позиція, автор петиції підкреслює, що її висловлювання носять характер спланованої інформаційної кампанії, яка, за його твердженням, працює на користь російського агресора.
У тексті петиції особливо відзначено, що представниця Верховної Ради свідомо поширювала інформацію, яка була пізніше спростована Генеральним штабом Збройних сил України та Повітряними силами. Зокрема, спростування стосувалося заяви Безуглої від 18 березня 2025 року щодо “просування РФ вглиб Сумщини”, а також її слів про переведення медиків з госпіталів у піхоту, що були заперечені 28 жовтня 2024 року. На ці заяви відгукнувся також речник Повітряних сил Юрій Ігнат, який спростував інформацію про зменшення кількості збитих “Шахедів” та інші твердження депутатки.
Юрій Ігнат підкреслив, що її публічна діяльність має дестабілізуючий вплив на армію та всю країну. Він зауважив, що раніше висловлював своє занепокоєння щодо її діяльності, вважаючи її підривною. Залучення депутатки до комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, де вона мала доступ до секретної інформації, додатково підсилює необхідність перевірки її висловлювань та дій. Це безпосередньо пов’язане з ризиками маніпуляцій, що можуть негативно позначитися на ситуації в армії та обороні України.
Додатково, в петиції зазначається, що публікації Безуглої активно цитуються російськими та проросійськими медіа, які використовують їх для дискредитації Збройних сил України і української влади. Цю ситуацію підкріпив і ексголова Луганської ОВА Георгій Тука, звертаючи увагу на те, що заяви депутатки підхоплюються російськими інформаційними ресурсами і видаються за свідчення внутрішніх суперечок в Україні.
В умовах загрози національній безпеці, таке ставлення до інформації й історії публічних висловлювань депутатки викликає серйозні питання про відповідальність особи, яка займає статусну посаду і має доступ до конфіденційних даних. Це надалі потребує ретельного аналізу та об’єктивного розслідування, щоб зрозуміти реальні наслідки публічних дій, які можуть вплинути на армію та державу в цілому.
