- Російська Федерація готує посилення атак на енергетичну інфраструктуру України.
- Застосовуватиметься комбінація балістичних, крилатих ракет, реактивних БПЛА «Шахед» та нових баражуючих боєприпасів.
- Цілі РФ включають зменшення військового потенціалу України, зокрема руйнування місць зберігання боєприпасів та оборонних виробництв.
- Розробляються нові типи баражуючих боєприпасів зі збільшеною швидкістю та бойовою частиною.
- Українська протиповітряна оборона стикається з необхідністю протидіяти різним загрозам одночасно, зокрема балістичним ракетам.
- Актуальним залишається питання наявності достатньої кількості ракет PAC-3 для систем Patriot.
Стратегічне планування РФ: комбіновані удари та адаптація
Російська Федерація готується до інтенсифікації ударів по енергетичних об’єктах України в осінньо-зимовий період. Дані дії є частиною ширшої стратегії, спрямованої на деградацію військового та економічного потенціалу України. Зазначена тенденція відображає постійну адаптацію сторін конфлікту до існуючих обставин.
Прогнозовані цілі та засоби ураження
Згідно з заявою Олега Іващенка, керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України – відомства, що здійснює розвідувальну діяльність у воєнній сфері, – в інтерв’ю Укрінформу, матеріал якого опубліковано на Censor.net, Росія планує одночасно застосовувати балістичні та крилаті ракети, реактивні безпілотні літальні апарати (БПЛА) типу «Шахед», а також нові баражуючі боєприпаси. Основною метою агресора є зниження військового потенціалу України через ураження місць зберігання боєприпасів та об’єктів оборонної промисловості. Іващенко підкреслив, що з наближенням холодної пори року «актуальнішими цілями стануть енергетичні об’єкти, наші теплові станції – усе те, від чого залежить життя міст і сіл».
Розвиток баражуючих боєприпасів
Росія активно розробляє та впроваджує нові типи баражуючих боєприпасів. Ці засоби позиціонуються як проміжна ланка між реактивними дронами та крилатими ракетами. Їхня швидкість може досягати від 500 до 600 км/год, а в деяких випадках – до 700 км/год. Запуск таких боєприпасів можливий як з повітряних, так і з наземних платформ. Застосування штучного інтелекту та машинного зору підвищує їхню автономність та знижує залежність від зовнішнього управління, що ускладнює протидію. Прикладами таких розробок є «Бандероль» та «Дань-Т», які, за даними розвідки, мають бойову частину масою понад 130 кг. Це в кілька разів перевищує аналогічний показник БПЛА «Герань»/Shahed.
Виклики для протиповітряної оборони
Комбіновані атаки створюють підвищене навантаження на системи протиповітряної оборони України. Необхідність одночасного перехоплення балістичних ракет (зокрема «Іскандерів» та «Цирконів»), крилатих ракет, реактивних БПЛА та баражуючих боєприпасів вимагає від Повітряних сил Збройних Сил України, що забезпечують протиповітряну оборону держави, вирішення різних завдань паралельно. Для протидії балістичним цілям, зокрема, необхідні відповідні протиракетні спроможності та достатня кількість перехоплювачів. Олег Іващенко акцентував на проблемі забезпечення необхідною кількістю ракет PAC-3 для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Це питання, за його словами, перебуває на контролі Президента Володимира Зеленського, Офісу Президента, дипломатичних представників та розвідувальних служб, що свідчить про його високий пріоритет у національній безпеці.
