Невідомість у відносинах між Берліном і Парижем після зміни влади не викликала належного прогресу. Німеччина та Франція виявили суттєві розбіжності щодо використання заморожених російських активів на суму 210 мільярдів євро для фінансування потреб України. Це питання, яке багато хто вже вважає “зрадою” з боку президента Макрона, підкреслює послаблення традиційного франко-німецького тандему, що колись був уособленням європейської єдності.
Експерти з Financial Times наголошують, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступав за ідею використання російських активів в допомогу Україні, тоді як Макрон, дотримуючись обережної позиції, на публіці залишався мовчазним. Виявивши сумніви щодо законності такого кроку, він у підсумку приєднався до країн, які заперечують цю ініціативу.
Важливим стало визнання, що Макрон, опинившись у складній внутрішній політичній ситуації, зважився підтримати позицію Італії, розуміючи можливі наслідки для своєї влади. Таким чином, спостерігається зміна традиційних ролей: Німеччина, яку колись вважали гальмом для європейських ініціатив, активізується, тоді як Франція виявляє безпорадність у виконанні своїх зобов’язань.
Дослідження ринкової політики показує, що Мерц усвідомлює значення європейської стратегії, але, на жаль, Франція більше не демонструє тієї ж відданості європейським інтересам. Як стверджує Джорджина Райт, експерт з європейської політики, Франція намагається поставити національні інтереси понад усе, що викликає тривогу серед союзників. У цій ситуації постає питання про реальні дії, адже історично ФРН та Франція мали різні підходи, але зараз тенденція вказує на зростаючу активність Німеччини на арені, що залишає Францію позаду. Вона, схоже, опинилася у ролі спостерігача в нових обставинах, коли мова йде про посилення європейської політики та безпеки.
Щодо дипломатичних ініціатив, Єлисейський палац підтвердив готовність Макрона до спілкування з Володимиром Путіним, що знаменує певний фокус на налагодженні діалогу. Однак важливо підкреслити, що будь-яке можливе обговорення з Росією проходитиме у тісній консультації з українським президентом та європейськими партнерами. Макрон усвідомлює, що повномасштабне вторгнення Росії три роки назад суттєво ускладнило діалог, при цьому нещодавня бесіда лише підкреслила глибокі розбіжності в поглядах між сторонами. Всі ці події свідчать про динамічні зміни, які впливають не лише на відносини між країнами, а й на загальну архітектуру європейської політики.
