Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Дніпровського районного суду Києва Наталії Яровенко, яка здобула notoriety як «суддя Майдану». У 2014 році вона ухвалила рішення, яке позбавило водійських прав учасника автопробігу до резиденції Віктора Януковича на чотири місяці. Це рішення стало символом неоднозначного ставлення до правосуддя в контексті історичних подій України.
Процес професійної діяльності Яровенко супроводжувався суттєвими запитаннями від Громадської ради доброчесності. У 2019 році вона не змогла пройти перевірку на доброчесність, коли подавала документи на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки було виявлено недостовірні дані в її деклараціях стосовно майна чоловіка. Це питання стало репрезентативним для оцінки етики та відповідальності державних службовців.
5 грудня, під час засідання Вищої ради правосуддя, Яровенко, посилаючись на власну заяву, була звільнена. Це звільнення стало логічним завершенням її кар’єри, що супроводжується довічним утриманням на державні кошти, розмір якого залежить від її попередньої заробітної плати.
Суддя Яровенко працювала у Дніпровському районному суді Києва з 2003 року та брала участь у конкурсі на суддю Касаційного цивільного суду у 2018-2019 роках. Проте результат перевірки Громадської ради доброчесності вказав на невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Оскільки під час розгляду справи учасника «Автомайдану» Євгенія Дідика суддя зазначила, що у матеріалах справи не було підтвердження його участі у протестах, її рішення викликали обурення у суспільстві.
Громадська рада доброчесності вказала також на численні недоліки в її деклараціях за 2015-2017 роки, зокрема відсутність інформації про автомобілі чоловіка, вартість яких значно перевищувала задекларовані доходи. Яровенко стверджувала, що всі авто є особистою власністю її чоловіка та що вона не була поінформована про їх вартість. Незважаючи на це, питання про доходи її родини залишалися поза рамками прозорості.
Ситуація погіршилася, коли з’ясувалося, що з 2012 року суддя взагалі не відображала доходи чоловіка, окрім прибутків від продажу майна. Експертиза показала, що сума задекларованих доходів її сім’ї не співвідноситься з цінами на придбану їхнім сином квартиру у Києві. Вона була куплена за суму, що істотно перевищує заробітки родини.
Згідно з останньою декларацією, у 2024 році Яровенко отримала близько 1,5 мільйона гривень заробітної плати, тоді як її чоловік міг похвалитися лише державною пенсією. Виходячи з цієї ситуації, можна стверджувати, що кар’єра Яровенко стала ілюстрацією проблеми відповідальності служителів Феміди та їх етичного стану.
