- Вночі проти 2026 року було зафіксовано припинення роботи аеропорту Лейпциг/Галле через виявлення дрона над летовищем.
- Під час огляду працівники виявили апарат із вибуховим пристроєм, що містив приблизно 600 грамів військової вибухівки, у захищеній вантажній зоні, неподалік від літаків української компанії Antonov Airlines.
- Вибух був відвернений через несправність або відрив детонатора під час зіткнення дрона з припаркованим літаком.
- Того ж вечора вантажний Boeing 757 DHL, що прямував до Лейпцига, зіткнувся з невідомим об’єктом, зазнав пошкоджень та приземлився в Ганновері; згодом виявили ще один дрон і сліди гексогену.
- Федеральна прокуратура Німеччини розпочала розслідування, кваліфікуючи подію як напад на транспортну та логістичну інфраструктуру.
- Слідчі встановили двох підозрюваних: громадянина Білорусі з російським паспортом та уродженця Росії з латвійським паспортом.
- 2026 року міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про причетність Росії, посилаючись на результати поліцейського розслідування, спосіб підготовки атаки та дані розвідки.
- У відповідь Німеччина з 2026 року закриває російське генеральне консульство в Бонні та розриває договір оренди «Російського дому» в Берліні.
- Офіційні особи Росії, включаючи президента Володимира Путіна, заперечили звинувачення, назвавши їх «безпідставною провокацією» та «сфабрикованими».
- Союзники по ЄС та НАТО висловили солідарність із Німеччиною, а європейські чиновники назвали такі операції «новою нормальністю».
Інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле: хроніка подій
Вночі проти 2026 року функціонування аеропорту Лейпциг/Галле було призупинено після виявлення неідентифікованого дрона над його територією. Аеропорт Лейпциг/Галле є одним з найбільших вантажних вузлів Європи та ключовим логістичним пунктом для транспортування допомоги та озброєння в Україну, де базуються важкі транспортні літаки української компанії Antonov Airlines. Проведене обстеження виявило в захищеній вантажній зоні, неподалік від українських літаків, дрон, до якого була прикріплена металева банка, що містила близько 600 грамів військової вибухівки. Попередня оцінка вказує, що детонатор або не спрацював, або відірвався під час контакту дрона з припаркованим літаком, що запобігло вибуху, як зазначається у матеріалі babel.ua.
Тієї ж ночі вантажний літак Boeing 757 компанії DHL, що виконував рейс із Марселя до Лейпцига, під час набору висоти зіткнувся з невідомим об’єктом. Літак отримав незначні пошкодження та був перенаправлений на запасний аеродром у Ганновері. Згодом, на околицях аеропорту Лейпциг/Галле, було виявлено ще один дрон та сліди гексогену, що є вибуховою речовиною. Федеральна прокуратура Німеччини, відомство, відповідальне за розслідування злочинів проти державної безпеки, розпочала розслідування цих подій як нападу на транспортну та логістичну інфраструктуру Німеччини.
Підозрювані та російський слід
Розслідування німецьких правоохоронних органів ідентифікувало двох підозрюваних. Перший – громадянин Білорусі, який також має паспорт Російської Федерації. Його ДНК було виявлено на одному з дронів, на банці з вибухівкою та на антені, закріпленій на дереві. Зразок ДНК збігся з даними, наявними у базах Литви та Фінляндії, де особа раніше перебувала у полі зору правоохоронців. До Німеччини він в’їхав за туристичною візою, виданою італійським представництвом у Мінську.
Другий підозрюваний – уродженець Росії, який володіє латвійським паспортом, а за даними медіа – також і російським. Слідчі вважають його логістом або інструктором. Наприкінці липня він прибув до аеропорту Берліна, орендував автомобіль і вирушив до Саксонії. За дві доби до інциденту чоловік залишив територію Німеччини авіарейсом. Німецькі правоохоронці пов’язують його з російською розвідкою.
Міжнародний вимір цих подій розширився перевіркою зв’язків групи з іншими інцидентами. Один з підозрюваних, ймовірно, пов’язаний з підпалом будівельного магазину в польському Лодзі у липні 2024 року. Окремо досліджується можливий зв’язок зі знахідкою дрона та вибухівки на сербсько-угорському кордоні 2026 року, де було затримано двох чоловіків – громадянина Сербії та чоловіка з сербським і російським громадянством. У них вилучили компоненти модифікованого дрона, передавачі та дві металеві банки з вибухівкою, що зацікавило слідство схожістю з інцидентом у Лейпцигу.
Офіційні звинувачення та відповідь Німеччини
2026 року міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що сукупність результатів поліцейського розслідування, метод підготовки атаки та дані розвідки вказують на причетність Російської Федерації. За версією німецького уряду, російські державні структури надали технічні інструкції та обладнання, а виконання завдання доручили завербованим посередникам. Ця модель вербування, за даними данської контррозвідки PET, передбачає пошук виконавців у соціальних мережах та на ігрових платформах з маскуванням справжньої мети. Дана подія є частиною тренду зростання гібридних загроз з боку РФ.
У відповідь на ці висновки, Берлін ухвалив низку заходів. З 2026 року Німеччина припиняє діяльність російського генерального консульства в Бонні – останнього на території країни. Уряд також планує розірвати договір оренди «Російського дому» в центрі Берліна, посилити перевірки громадян Росії при в’їзді та запропонувати Європейському Союзу нові персональні санкції за гібридні операції. Крім того, Берлін заявив про намір посилити тиск на російський тіньовий флот у Балтійському та Північному морях і вжити додаткових заходів у розвідувальній сфері. Російського посла викликали до Міністерства закордонних справ Німеччини, а союзники по ЄС та НАТО були заздалегідь поінформовані про висновки розслідування.
Незважаючи на жорсткі кроки, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль підкреслив, що поточний стан відносин із Росією не відповідає інтересам Німеччини. Берлін прагне завершення війни, відновлення європейського мирного порядку та конструктивних відносин з Москвою за умови готовності Росії до компромісу. Водночас, Берлін наразі не планує ініціювати консультації за 4-ю статтею Північноатлантичного договору.
Реакція Москви та міжнародний відгук
Російське посольство у Німеччині назвало висновки німецького уряду «безпідставною провокацією», стверджуючи, що такі звинувачення вигідні Україні, «мілітаристському крилу європейських еліт» та виробникам зброї. Закриття консульства та «Російського дому» було розцінено як «безпрецедентна ескалація» з можливими наслідками. Президент Росії Володимир Путін заявив про «сфабрикованість» доказів російської причетності, а його речник Дмитро Пєсков відзначив відсутність переконливих доказів. російське МЗС викликало тимчасового повіреного Німеччини Бернда Фінке, заявивши про «сфабрикованість» справи в Лейпцигу. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив про закриття відділень Інституту Ґете у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі, розцінивши це як крок, що свідчить про завершення німецької культурної присутності в Росії.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв висловив погрози щодо прямих ударів по підприємствах, які виготовляють зброю для України, та «інших цілях» у Берліні. Пропагандист Володимир Соловйов закликав до відкликання російського визнання об’єднання Німеччини та відновлення НДР.
Міжнародне співтовариство висловило солідарність із Німеччиною. Голова європейської дипломатії Кая Каллас охарактеризувала дронову атаку як «державний тероризм», а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала такі операції «новою нормальністю», закликавши до швидкої та жорсткої відповіді. Низка країн ЄС та Велика Британія викликали російських дипломатів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія помиляється, якщо розраховує розділити союзників погрозами. Однак, посли країн ЄС не змогли узгодити продовження чинних персональних санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб через позицію Словаччини.
Внутрішня полеміка та гібридна війна
В Німеччині частина політиків критикувала урядову відповідь як надто слабку. Голова оборонного комітету Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що виклик російського посла навряд чи вразить Москву, а консульство слід було закрити раніше. Вона повторно виступила за передачу Україні ракет Taurus. Представник партії «зелених» Константін фон Ноц звинуватив уряд у нерішучості.
Співголова «Альтернативи для Німеччини» Тіно Хрупалла, навпаки, звинуватив уряд у подвійних стандартах, посилаючись на швидку реакцію щодо Росії та відсутність відповіді на версію про українську причетність до підриву «Північних потоків». Депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер зазначив, що обґрунтування уряду є достатнім, оскільки характер атак, їхні цілі, спосіб дій, використані технології та профіль виконавців вказують на «російський державний тероризм». Він назвав «Альтернативу для Німеччини» «продовженням Кремля».
Росія, за оцінками аналітиків, не обов’язково прагне повністю зупинити німецьку допомогу Україні. Достатньо зірвати поставки, змусити витрачати ресурси на охорону, залякати працівників і підживлювати внутрішні суперечки. Родеріх Кізеветтер назвав це «формуванням поля бою». Він пояснює, що атаки спрямовані на інфраструктуру та компанії військового значення не лише як когнітивна війна для впливу на суспільні настрої, а й для зв’язування ресурсів європейських держав. Цей «виразно військовий компонент» вимагає перегляду стратегії стримування та переозброєння НАТО.
На думку Кізеветтера, відповіддю має бути не лише охорона німецьких об’єктів, а й посилення України. Після звинувачень на адресу Росії, Володимир Зеленський та Фрідріх Мерц обговорили комплексну угоду щодо спільної розробки дронів, ракет та програмного забезпечення, а також додаткову німецьку допомогу українській ППО. Німеччина фінансує виробництво 15 тисяч дронів-перехоплювачів Strila та закупівлю 50 тисяч ударних Shrike для України.
Перспективи розвитку ситуації
Наразі найбільш імовірним сценарієм, враховуючи реакцію Берліна та ЄС, є контрольована дипломатична ескалація. Росія може відповісти обмеженням роботи дипломатів або запровадженням нових візових чи економічних заходів. Німеччина домагатиметься нових санкцій, посилюватиме контррозвідку та охорону військової логістики, уникаючи прямого військового протистояння, при цьому допомога Україні триватиме.
Другий сценарій передбачає нові операції, відповідальність за які Москва зможе заперечувати. Якщо ціна інциденту в Лейпцигу обмежиться закриттям консульства та культурного центру, російські служби можуть вважати ризик прийнятним. Потенційними цілями залишаються залізничні мережі, вантажні термінали, оборонні підприємства, енергетична інфраструктура та посадові особи, пов’язані з Україною.
Третій сценарій передбачає більш рішучу реакцію Берліна та НАТО. Родеріх Кізеветтер вважає, що консультації за четвертою статтею НАТО необхідні вже зараз, оскільки атаки спрямовані не лише проти Німеччини, а й націлені на роз’єднання та послаблення оборонного союзу. Уряд поки що не погоджується з цим. Однак, диверсія з летальними наслідками або серйозними руйнуваннями критично важливої військової інфраструктури може різко посилити вимоги щодо скликання союзників. У разі визнання операції збройним нападом може постати питання про застосування 5-ї статті НАТО, що означало б колективну відповідь, характер якої визначатиме кожна країна-член індивідуально.
