Сербія вперше за тривалий період ухилилася від участі в саміті “ЄС – Західні Балкани”, який відбудеться в Брюсселі. Значення цього рішення підкреслює те, що жоден представник Республіки Сербія не братиме участі в заході, а отже, країна залишиться самотньою серед інших учасників.
Президент Сербії Александар Вучич зазначив, що це рішення стало його особистим вибором. Він не прагне перекладати відповідальність на інших, а також прагне убезпечити уряд від зовнішнього тиску. Останні 24 години Вучич провів у переговорах з кількома європейськими лідерами, під час яких обговорювалась тема можливого членства Сербії в Європейському Союзі. Ця дискусія актуальна, оскільки країна давно отримала статус кандидата, проте жодного прогресу у вступі наразі не спостерігається.
Вучич відзначив вдячність встановленню поваги до Сербії з боку лідерів ЄС, таких як Урсула фон дер Ляєн та Антоніо Коста, а також французького президента Макрона, з яким він спілкувався напередодні. За його словами, всі дії, які він вживає, спрямовані на захист інтересів країни. Вірить, що це вибір викличе критику з боку Брюсселя та деяких критиків, котрі часто висловлюють недовіру без знання повної картини. Він підкреслив, що своїм відходом з саміту необхідно показати досягнення Республіки Сербія.
Вучич впевнений, що, поки він обійматиме посаду президента, Сербія продовжить просуватися в напрямку європейської інтеграції. Проте вже за решту періоду залишиться відкритим запитання про подальший шлях країни. Саміт, який призначений на 18 грудня, ставить нові виклики перед Сербією, яка вже четвертий рік поспіль не спромоглася відкрити третій переговорний кластер з ЄС, що також свідчить про відсутність реального прогресу.
Водночас ситуація в Україні, яка може отримати іншу траєкторію вступу до Європейського Союзу. Обговорення можливості прискореного вступу України до ЄС, яке передбачає терміни до 2027 року, відбувається в контексті майбутніх гарантій безпеки. Однак слід зазначити, що Україна ще не завершила жоден з 36 етапів, необхідних для вступу до ЄС, що викликає в Європейському Союзі певне здивування. В таких умовах обумовленість подальшого просування України вкладує додаткові зусилля у перегляд існуючої системи прийняття нових членів.
