Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш висловив думку щодо можливості використання заморожених активів Росії, які знаходяться на території Європи. Однак, як наголосив політик, це рішення має бути обґрунтованим і обережним. Він зауважив, що важливо зважити на застереження Бельгії — країни, яка піднімає питання про надання фінансових гарантій, що може стати серйозним каменем спотикання у цій дискусії.
Бабіш також відзначив ризики, пов’язані із запровадженням таких кроків. Він висловив побоювання, що використання російських активів може викликати негативну реакцію з боку Москви, що в свою чергу може поставити під загрозу мирні переговори. На думку прем’єра, для фінансової допомоги Україні доцільніше було б залучати позикові кошти на ринках, ніж переорієнтовуватися на заморожені активи.
У рамках цієї дискусії варто підкреслити, що Бельгія наполягає на отриманні “незалежних” і “автономних” гарантій з боку країн ЄС в обмін на свою підтримку в контексті кредиту Україні на суму 210 мільярдів євро, який базується на використанні заморожених російських активів. Європейський Союз намагається переконати Бельгію підписати угоду щодо так званого репараційного кредиту в переддень важливого саміту Європейської Ради в Брюсселі, запланованого на 18 грудня.
З іншого боку, італійський прем’єр Джорджо Мелоні підтримав ініціативу щодо використання російських активів для репараційного кредиту Україні, проте підкреслив необхідність забезпечити правову основність цих дій. У цій ситуації стає очевидним, що питання стосовно російських активів стало складним елементом більш широкого поля багатосторонніх переговорів і потребує ретельного аналізу наслідків для всіх сторін.
