Представлена Трампом версія мирного плану не отримала підтримки ані з боку президента України Володимира Зеленського, ані з боку російського лідера Володимира Путіна. Зеленський висловив бачення документа, що складається з двадцяти пунктів, розробленого за участі США з метою завершення війни. Очікується, що Росія надасть свої зауваження до цього плану на зустрічі, призначеній на 24 грудня.
Серед ключових аспектів обговорення значиться питання територій, по якому наразі є декілька варіантів вирішення. Говорячи про шанси прийняття цього “рамкового” плану російською стороною, Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, висловлює песимістичний погляд. Він зазначає, що Росія продовжує наполягати на своїх вимогах, котрі, за своїм змістом, передбачають капітуляцію України.
Основні вимоги включають виведення українських військ з Донецької області та наявність “нейтрального статусу України”, який видається неприйнятним для української сторони. Відмова від перспективи членства в НАТО вважається неможливою в контексті забезпечення державної безпеки. Інші пункти, такі як демілітаризація, прагнуть послабити обороноздатність України, що в подальшому може ускладнити її можливості захисту.
Мережко зазначає, що всі ці вимоги насправді скеровані на розruшивання української державності. Продовження міжнародних переговорів є необхідним, але не слід очікувати істотних результатів, адже Путін не відступає від своїх стратегічних цілей.
Щодо можливих провокацій, журналіст зазначає, що не можна виключати маніпуляцій на фоні формулювання безпеки, які пропонують виключати гарантії у разі агресії з боку України. У минулому подібні формулювання вже призводили до провокацій з боку російських військ.
Твердження про гарантії безпеки виглядають неясно. За словами Мережка, єдиною реальною гарантією, що здатна стримувати агресора, є членство України в НАТО. Він згадує думку Генрі Кіссінджера, який вказував на те, що тільки визнання України як члена НАТО може стати запорукою безпеки.
Зеленський також торкнувся питання, що США можуть прагнути отримати компенсацію за гарантії безпеки, але в українському контексті це викликає певні запитання. Якщо Сполучені Штати не мають наміру підтримувати членство України в НАТО, їх гарантії безпеки повинні бути явно окреслені, наприклад, на зразок двосторонніх угод з Японією чи Південною Кореєю.
Виникає й питання економічних аспектів: чи реальний інвестиційний фонд розміром у 800 мільярдів доларів, якщо його реалізація залежить від стабільних умов у країні. Мережко наголошує на необхідності забезпечення миру перед початком реалізації економічних проектів.
Важливо зазначити, що питання дипломатії, на думку експерта, потребують врахування реалій кожної країни в Європейському Союзі. Позиція США не може автоматично перетворюватися на рішення для Європи.
Коли говориться про можливість проведення референдуму про мир, необхідно розуміти, що це питання викликатиме певні складнощі, оскільки для проведення референдуму потрібно не лише припинення вогню, але й зняття військового стану. Така перебудова потребує відчутного тиску на пострадянський простір.
Варто зазначити, що українське суспільство має свої “червоні лінії”. Перш за все, це обмеження суверенітету та територіальної цілісності. Порушувати ці принципи недопустимо. З огляду на дані обставини, треба пам’ятати про баланс між національними інтересами та міжнародними зобов’язаннями, і кожен наступний крок має бути зваженим та продуманим.
