Спостереження за прозорістю процесу ексгумації жертв Волинської трагедії є критично важливим завданням для України. Це необхідно для того, щоб не дати можливості для маніпуляцій, які можуть спотворити фактичних обставини подій.
Представник України Алфьоров, присутній на переговорах між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Польщі Каролем Навроцьким, підтверджує, що обидва лідери дійшли згоди: ексгумацією жертв повинні займатися Інститути національної пам’яті обох країн. Цей спільний крок зумовлений не лише бажанням ухвалити об’єктивне рішення, але й дотриманням християнських і європейських цінностей.
З упевненістю можна сказати, що наступного року, з формуванням польських експедицій для пошуку, Український інститут національної пам’яті вже матиме необхідний бюджет. Це дозволить не лише здійснювати пошукові роботи в Польщі, але й забезпечити нагляд за ними. Важливим є розуміння того, що пошукова діяльність може мати свої нюанси. Наприклад, для визначення статі знайдених останків потрібна залучення антрополога; а генетичний аналіз ще доводить точність. Цілком зрозуміло, що саме ці деталі можуть стати об’єктом маніпуляцій та неправдиво інтерпретованих фактів.
Алфьоров наводить приклад ситуації в селі Пужники, де серед знайдених останків виявилося більше чоловіків, ніж жінок. Це викликає питання, оскільки в той період мобілізація проводилася як радянською, так і німецькою арміями. Проблема ускладнюється можливістю недобросовісних дій, коли в поховання можуть щось підкинути або вилучити. Виявлення німецьких монет, які не могли бути на цій території, свідчить про можливий зв’язок із німцями, тоді як радянський ґудзик не є однозначним доказом радянського громадянства, адже одяг міг бути знятий з військовополоненого. Обставини подій завжди залишаються різноманітними.
Допоміжна інформація, така як усні свідчення, часто підлягає сумнівам, адже вони можуть призводити до завищення цифр. У цьому контексті важливою є прозорість процесу ексгумації, що передбачає постійний нагляд і звітність, аби уникнути маніпуляцій.
Очільник Інституту національної пам’яті зазначає, що для української сторони в основі пошукової роботи лежать метричні книги з конкретними записами про загиблих, оголошення в газетах, археологічні дані та документовано проведений дослідження.
В серпні цього року розпочалися спільні пошуково-ексгумаційні роботи українсько-польської експедиції на території колишнього цвинтаря в Збоїщах, а раніше польські фахівці почали ексгумаційні роботи в селі Пужники на Тернопільщині. Лише завдяки ретельній та контрольованій діяльності процес зможе стати відвертим і справедливим.
